Сидоренко Станіслав Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:50, 21 листопада 2020, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сидоренко Станіслав Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 27 серпня 1981(1981-08-27)
Кривий Ріг
Смерть 18 грудня 2017(2017-12-18) (36 років)
Поховання Одеса
Alma Mater Криворізький економічний інститут КНЕУ імені Вадима Гетьмана
Псевдо «Унтер»
Військова служба
Роки служби 2014-2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

Станісла́в Анато́лійович Сидоре́нко (27 серпня 1981(19810827) — 18 грудня 2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1981 року в місті Кривий Ріг (Дніпропетровська область). 1998 року закінчив криворізьку школу № 5, у 2001 році — Криворізький економічний університет. Працював менеджером у компанії з продажу будматеріалів; останнім часом мешкав в Одесі.

У жовтні 2014 року добровольцем пішов на фронт, боєць-розвідник, солдатом 2-го батальйону спецпризначення «Донбас» 18-го окремого полку оперативного призначення НГУ; псевдо «Унтер».

У січні 2015-го брав участь у боях за Дебальцеве, згодом обороняв Широкине. У квітні 2015 року зазнав чотирьох осколкових поранень в спину під Широкиним, після місячного лікування у госпіталі повернувся до лав батальйону. Вдруге був поранений у червні 2015 року, перебуваючи на снайперській позиції — ворожий снайпер вистежив його і поцілив у каску, яка лежала на плечі; куля ввійшла в плече, а не в голову. Після двотижневого лікування повернувся до підрозділу. Невдовзі батальйон «Донбас» замінили на передовій морські піхотинці, добровольців перевели у «другу лінію»; тому в 2016 році він подумував про демобілізацію. Однак після двомісячного перепочинку знову повернувся у зону бойових дій.

Трагічно загинув 18 грудня 2017 року.

Без Станіслава лишились батьки.

Похований в Одесі.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 21 березня 2016 року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]