Сквирка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сквирка
49°41′06″ пн. ш. 29°58′03″ сх. д. / 49.685070000027778292° пн. ш. 29.96758000002778033° сх. д. / 49.685070000027778292; 29.96758000002778033
Витік на захід від села Кривошиїнці
• координати 49°24′38″ пн. ш. 29°34′49″ сх. д. / 49.41060000002777741° пн. ш. 29.58030000002777982° сх. д. / 49.41060000002777741; 29.58030000002777982
Гирло Рось
• координати 49°41′06″ пн. ш. 29°58′03″ сх. д. / 49.685100000027773604° пн. ш. 29.967600000027779572° сх. д. / 49.685100000027773604; 29.967600000027779572
Похил, м/км 1,6 м/км
Басейн басейн Дніпра
Країни: Україна Україна,
Київська область,
Сквирський район
Білоцерківський район
Регіон Київська область
Довжина 44,5 км[1]
Площа басейну: 344 км²
Притоки: Домантівка, Пустоварівка (праві)
Мапа

Скви́рка (Сквира, Сквира Руда) — річка в Україні, в межах Сквирського та Білоцерківського районів Київської області. Ліва притока Росі (басейн Дніпра).

Опис

Довжина 44,5 км, площа басейну 344 км². Долина трапецієподібна, завширшки до 2 км, завглибшки до 20 м. Заплава двобічна, її пересічна ширина 200 м. Річище звивисте, завглибшки 0,8—1 м. Похил річки 1,6 м/км. Споруджено декілька ставків. Середня витрата води р. Сквирка у гирлі становить 0,82 м³/с.[2]

Розташування

Сквирка бере початок на захід від села Кривошиїнці. Тече переважно на схід, у пониззі — на південний схід. Впадає до Росі в межах села Яблунівка.

Найбільші притоки — Домантівка та Пустоварівка.

Над річкою розташовані місто Сквира і декілька сіл.

Походження назви

Ймовірно, назва походить від українського слова «сквира», що має значення «щілина, тріщина, розколина». Існує інше припущення, за яким гідронім «Сквира» є балтизмом, що виник на цій території в період максимальної близькості балтійських діалектів до слов'янських.

Гідрооснову назви «Сквира» пояснюють як «та, що проймає підвищений або кам'янистий ґрунт». Таке припущення підтримується природними особливостями долини Сквирки: вона дійсно немовби розсікає підвищену місцевість.[3]

Галерея

Примітки

  1. Гамалій І.П. Екологічний стан водних антропогенних ландшафтів басейну р. Рось // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. № 13. Частина 3. 2007.
  2. Гідроекологічний стан басейну річки Рось / За ред. В.К. Хільчевського. - К.: Ніка-Центр, 2009. - 116 с. ISBN 978-966-521-507-3
  3. Топонімічний словник України. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 17 серпня 2010.

Джерела