Хільчевський Валентин Кирилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хільчевський Валентин Кирилович
Hilchevskiy V.6.jpg
Народився 23 грудня 1953(1953-12-23) (63 роки)
Хотів,
Київська область
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь наукових інтересів гідрологія, гідрохімія, гідроекологія
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор географічних наук
Нагороди Відмінник освіти України Заслужений діяч науки і техніки України
почесний працівник гідрометслужби України

Хільчевський Валентин Кирилович (нар. 1953) — український вчений-гідролог, гідрохімік, гідроеколог, доктор географічних наук (1996), професор (1997), почесний працівник гідрометслужби України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (2009), академік АН вищої освіти України (2006), завідувач кафедри гідрології та гідроекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 2000 р.).

Спеціаліст в області дослідження якості поверхневих вод та водних ресурсів.

Творча біографія[ред.ред. код]

Народився 23 грудня 1953 у Хотові, Києво-Святошинського району Київської області.

У 1971 році вступив на навчання, а в 1976 році закінчив кафедру гідрології суші географічного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю «гідрологія суші», спеціалізація «гідрохімія».

Трудова діяльність В. К. Хільчевського після закінчення університету відбувається в одній установі — Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на кафедрі гідрології та гідроекології географічного факультету і складається з двох періодів:

Крім того, протягом 1977—1987 рр. у польовий експедиційний сезон — виконував функції начальника експедиції (за окремими наказами ректора); у 1985—1996 рр. — здійснював наукове керівництво дослідженнями на кафедральному Богуславському гідролого-гідрохімічному стаціонарі (рішенням кафедри).

У 19881989 проходив наукове стажування і читав лекції в Бухарестському університеті (Румунія) по лінії міжнародного обміну Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР.

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Захищено дисертації[ред.ред. код]

  • В. К. Хільчевським захищено:

1). 1984 р. — кандидатську дисертацію «Зміна хімічного складу річкових вод басейну Верхнього Дніпра під впливом антропогенного фактора» (Дніпро до Києва — включно з територією Росії, Білорусі та України) зі спеціальності «гідрохімія» (на географічні науки). Захист — у Гідрохімічному інституті (ГХІ) Держкомгідромету СРСР в Ростові-на-Дону (Росія). Науковий керівник — В. І. Пелешенко. Офіційні опоненти — О. А. Зенін (ГХІ) та Г. В. Цицарін (МДУ ім. М. В. Ломоносова); провідна установа — ГХІ.

2). 1996 р. — докторську дисертація «Оцінка впливу агрохімічних засобів на стік хімічних речовин та якість поверхневих вод (на прикладі басейну Дніпра)» зі спеціальності 11.00.07 «гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія» (на географічні науки). Захист — у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Офіційні опоненти — О. І. Денисова, Л. О. Журавльова (Інститут гідробіології НАН України), М. А. Хвесик (Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України); провідна установа — Український гідрометеорологічний інститут.

  • Його учнями захищено 4 докторські та 8 кандидатських дисертацій.

Основні результати[ред.ред. код]

Наукові експедиції[ред.ред. код]

Науково-методична діяльність[ред.ред. код]

  • За ініціативи В. К. Хільчевського у 2002 році кафедра гідрології та гідрохімії була перейменована на кафедру гідрології та гідроекології .
  • Студентам кафедри викладає курси лекцій «Основи гідрохімії», «Водопостачання і водовідведення: гідроекологічні аспекти», «Комплексне використання та охорона вод». Викладав також курси лекцій — «Гідрохімія України», «Радіоактивність природних вод», «Гідрохімія океанів і морів».
  • Із 2003 р. — керівник організованого ним кафедрального наукового гідролого-гідрохімічного семінару.
  • Із 2003 р. — голова спеціалізованої вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка із захисту докторських і кандидатських дисертацій з гідрології (11.00.07) та метеорології (11.00.09).
  • Із 2004 р. — голова комісії з гідрології та гідроекології та член вченої ради Українського географічного товариства.
  • Із 2015 р. — член робочої групи з питань розроблення пропозицій щодо імплементації положень ВРД ЄС в Україні при Держводагентстві України.
  • Із 2015 р. — член міжвідомчої комісії з питань участі у Міжнародній гідрологічній програмі ЮНЕСКО та ПГВР ВМО.
  • У 2001 р. — започаткував проведення Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю «Проблеми гідрології, гідрохімії, гідроекології», яка проходила у 2001, 2003, 2006 роках у Києві (перша-третя), у 2009 році — у Луганську (четверта), у 2011 році — у Чернівцях (п'ята); у 2014 році — у Дніпропетровську (шоста).
  • Із 2000 р. — головний редактор періодичного наукового збірника «Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія»,[1] заснованого за його ініціативи, та член реколегій низки фахових періодичних видань в Україні.

Публікації[ред.ред. код]

Автор понад 280 наукових праць, серед яких 40 книг (монографії, навчальні посібники, 8 — підручники з грифом МОН України[2][3].

Співавтор карт в «Гидрохимическом атласе СССР» (1990) та Національному атласі України (2007), член редколегії та автор статей в «Екологічній енциклопедії» (20072008).

Співавтор методики гідрографічного районування території України згідно з вимогами ВРД ЄС (2013), яке увійшло до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом», прийнятому Верховною Радою України 4 жовтня 2016 року.

Особисте життя[ред.ред. код]

Дружина — Ніна Петрівна Хільчевська (13.10.1953 — 20.07.2013 рр., до одруження — Михайленко), закінчила Київський інститут народного господарства (тепер Київський національний економічний університет), економіст, пропрацювала 40 років в Інституті теоретичної фізики НАН України, була помічником директора по роботі з кадрами.

Старший син - Ростислав Валентинович Хільчевський (02.02.1976 — 29.11.2012 рр.) працював у сфері туризму[4]. Молодший син — Владислав Валентинович Хільчевський (22.11.1983 р.) — менеджер у бізнес-структурі.

Закінчили кафедру країнознавства і туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інститут післядипломної освіти при університеті (фінанси).

Професор Хільчевський В. К. захоплюється геральдикою і краєзнавством, є співавтором герба Хотова (2006) та книги про свою малу батьківщину в передмісті Києва (2009).

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Українські гідрологи, гідрохіміки, гідроекологи — К. : Ніка-Центр, 2004. — С. 153—156.
  2. Київський національний університет імені Тараса Шевченка.  — Т. III.  — Шляхами успіху. — К. : Світ успіху, 2008. — С. 105.
  3. Науковці України — еліта держави. — К. : Логос Україна, 2010. — С. 219.
  4. Академія наук вищої освіти України. — К. : Брама-V, 2012. — C. 502
  5. Who is Who в Україні. — Schweiz: Hubners Who is Who, 2012. — С. 368.