Стрийська світа
Стри́йська сві́та — літостратиграфічний підрозділ верхньокрейдово-палеогенових відкладів складчастих Карпат.
Назва[ред. | ред. код]
Від назви річки Стрий, де знаходяться численні і найбільш повні відслонення порід світи.
Поширення[ред. | ред. код]
Внутрішня зона Передкарпатського прогину, Скибова зона Карпат.
Стратотип[ред. | ред. код]
Літолого-стратиграфічна характеристика[ред. | ред. код]
За літологічними ознаками стрийська світа поділяється на три підсвіти (знизу вгору):
- нижньострийська підсвіта, складена товщею трикомпонентного (пісковики-алевроліти-аргіліти) сереньо- і грубошаруватого флішу сантон-кампанського віку
- середньострийська підсвіта, складена товщею середньошаруватого флішу маастрихтського віку
- верхньострийська підсвіта, представлена товщею тонко- і середньошаруватого флішу данського віку
Загальна потужність світи становить близько 700-1200 м.
Фауністичні і флористичні рештки[ред. | ред. код]
Палеогеографія і умови утворення відкладів стрийської світи[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Стратиграфічний словник УРСР / під ред. В. Г. Боднарчука. К.: Наукова думка, 1985. — 239 с.
| Система/ Період |
Відділ/ Епоха |
Ярус/ Вік |
Вік (млн років) | |
|---|---|---|---|---|
| Палеоген, |
Палеоцен, |
Данський, |
молодше | |
| Крейда, K | Верхня/Пізня, K2 | Маастрихтський, K2m | 66,0 | 72,1 |
| Кампанський, K2km | 72,1 | 83,6 | ||
| Сантонський, K2s | 83,6 | 86,3 | ||
| Коньякський, K2k | 86,3 | 89,8 | ||
| Туронський, K2t | 89,8 | 93,9 | ||
| Сеноманський, K2c | 93,9 | 100,5 | ||
| Нижня/Рання, K1 | Альбський, K1alb | 100,5 | ~113,0 | |
| Аптський, K1apt | ~113,0 | ~125,0 | ||
| Баремський, K1br | ~125,0 | ~129,4 | ||
| Готерівський, K1g | ~129,4 | ~132,9 | ||
| Валанжинський, K1v | ~132,9 | ~139,8 | ||
| Беріаський, K1b | ~139,8 | ~145,0 | ||
| Юра, J | Верхня/Пізня, J3 | Титонський, J3tt | древніше | |
| Підрозділи Крейдової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1]. | ||||
| Система/ Період |
Відділ/ Епоха |
Ярус/ Вік |
Вік (млн років) | |
|---|---|---|---|---|
| Неоген, N | Міоцен, N1 | Аквітанський, N1aqt | молодше | |
| Палеоген, Ꝑ | Олігоцен, Ꝑ3 | Хаттський, Ꝑ3h | 23,03 | 27,82 |
| Рюпельський, Ꝑ3r | 27,82 | 33,9 | ||
| Еоцен, Ꝑ2 | Приабонський, Ꝑ2p | 33,9 | 37,8 | |
| Бартонський, Ꝑ2b | 37,8 | 41.2 | ||
| Лютецький, Ꝑ2l | 41,2 | 47,8 | ||
| Іпрський, Ꝑ2i | 47,8 | 56,0 | ||
| Палеоцен, Ꝑ1 | Танетський, Ꝑ1t | 56,0 | 59,2 | |
| Зеландський, Ꝑ1z | 59,2 | 61,6 | ||
| Данський, Ꝑ1d | 61,6 | 66,0 | ||
| Крейда, K | Верхня/Пізня, K2 | Маастрихтський, K2m | древніше | |
| Підрозділи палеогенової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1]. | ||||
|
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.