Стрий (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стрий
Ukraine-Stryi River-3.jpg
Стрий біля села Тишівниці
49°23′48″ пн. ш. 24°12′36″ сх. д. / 49.39694443999999862° пн. ш. 24.21000000000000085° сх. д. / 49.39694443999999862; 24.21000000000000085
Витік на північний схід від с. Верхнячки
Гирло Дністер
Країни басейну Україна Україна,
Львівська область
Площа басейну, км² 3060 км²
Регіон Львівська область
Довжина, км 232 км
Притоки основна притока — Опір (права)
ідентифікатори та зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
CMNS: Стрий на Вікісховищі

Стрий — річка в Україні, в межах Сколівського, Турківського, Дрогобицького, Стрийського та Жидачівського районів Львівської області. Права притока Дністра (басейн Чорного моря).

Опис[ред.ред. код]

Довжина річки 232 км, площа басейну 3060 км². Похил річки 3,2 м/км. Річище дуже звивисте, часто розгалужене, на кам'янистих ділянках порожисте. Ширина річища до 30 м у верхній течії і до 150 м у пониззі. Середня глибина 0,5—1 м, максимальна — 2,5—2,8 м. Швидкість течії 0,1—2,0 м/с. У Карпатах річка має гірський характер і вузьку долину, по берегах ростуть хвойні та мішані ліси; у Передкарпатті річка носить частково рівнинний характер. Заплава в середній і нижній течії двобічна, у пониззі подекуди заболочена.

Живлення дощове та снігове. Для річки характерні весняна повінь та літньо-осінні паводки (іноді взимку). Середня витрата води за 17 км від гирла — 45,2 м³/сек, максимальна — 890 м³/сек. Льодостав переважно з кінця листопада до середини березня.

Розташування[ред.ред. код]

Річка Стрий біля с. Климець
Річка Стрий вночі біля с. Гніздичів. Жидачівський район

Стрий бере початок в Українських Карпатах, між північно-західними схилами г. Явірник, що на Верховинському Вододільному хребті, та південно-східною частиною хребта Бердо. Тече спершу на захід, далі — на північ, північний схід, схід та південний схід, у середній і нижній течії — переважно на північний схід, у пригирловій ділянці — на схід. Впадає у Дністер за 10 км на схід від Жидачева поблизу моста на автодорозі М12.

Притоки[ред.ред. код]

Pиба[ред.ред. код]

У piчцi водяться такі види риб: форель, марена, харіус, головень, підуст, щука, окунь, верховодка, пічкур, бистрянка та інші[1]

Населені пункти[ред.ред. код]

Вздовж річки багато населених пунктів, у тому числі міста: Турка, Стрий, Жидачів.

Туристична привабливість[ред.ред. код]

Віднедавна річка стала популярною серед туристів, які сплавляються на човнах і рафтах. Найпопулярніший маршрут — від гирла Опору, що біля с. Межиброди, до с. Розгірче, де розташований скельний монастир. На маршруті трапляється багато порогів, водовертей, кам'янистих перекатів і техногенних перешкод. Водночас, річка належить тільки до 2-ї категорії складності (з 6). Заняття рафтингом можна проводити, починаючи з водопілля в середині березня, але фактично високий рівень води тримається на річці майже до осені. Влітку на річці Стрий відбуваються змагання з водного туризму.

Стрий біля с. Рибника (ліворуч — тече на схід, праворуч — тече на захід)
Місце злиття річок Стрий (ліворуч) та Дністер (праворуч) на захід від м. Ходорова

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Попри те, що в місці впадіння у Дністер річка Стрий повноводніша за нього, вона є притокою Дністра.
  • Стрий місцями має дуже звивисте річище. Найцікавіші меандри вона робить біля села Рибник, де впродовж кількох кілометрів встигає текти на південь, на схід, на північ і на захід (далі річка знову повертає на південний схід і схід).
  • Щодо назви річки існує така легенда: «Жили колись два потоки, два брати під горою Явірник. Старший був поміркований, розважливий, а молодший запальний, загонистий. Ніколи не думав, що завтра буде, аби лиш нині йому було добре. Якось вирішили брати помандрувати десь далеко, подивитися, який то світ там, на долах. Домовились вийти наступного дня на світанку. Старший каже: „Лягаймо, брате, спати, бо завтра вдосвіта треба вставати. Дорога далека, місця не знані“. А молодший йому: „Ти лягай собі, а я ще погуляю, подивлюся з гори, як сонечко йтиме на ніч спочивати“. І побіг, аж вітер за ним знявся. Спати ліг пізно, на тій горі, де сонце проводжав. Так міцно заснув, що й не чув, коли старший прокинувся. Той кликав його, шукав, а потім сяйнув йому здогад, що молодший, певно, сам пішов у мандри, не чекаючи його. Тоді й старший брат рушив у путь, вибираючи зручні місця, рівні долини поміж горами, загнув півколо аж попід Турку, далі завернув на Кропивник, Довге, Корчин… А тим часом молодший прокинувся, коли сонце було високо в небі, — а старшого брата нема. Зірвався і помчав навздогін просто через гори, нетрі та скелі, шумить, піниться. Ледве наздогнав старшого там, де він мав уже вибиратися на широку рівну долину. Вперся йому в правий бік, ухопився рукою, бо далі вже сам не мав сили йти. А звалися ті брати Стрий і Опір. Старший, спокійний — Стрий, а молодший, швидкий і бурхливий,— Опір. Брати Стрий та Опір мали родича, який називався Дністер. То вони до нього і поплили. А потім уже всі троє — аж туди, де збиралися води майже з усієї України,— до Чорного моря. Люди полюбили розважливого старшого брата, побудували над ним місто, і то не маленьке, — Стрий».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Рибалка у Сколівських Бескидах. skole.org.ua. Процитовано 2017-05-22. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]