Стандарт телевізійного мовлення - система кодування відеосигналу для його ефірної передачі. Вже в епоху чорно-білого телебачення виникло кілька різних стандартів розкладання зображення, що відрізнялися числом рядків, частотою кадрів та іншими параметрами. Перехід до кольорового телебачення помножив число систем, так як на різні стандарти розкладання накладалися стандарти кодування кольору.
Більшість країн на Землі використовують модифікації трьох телевізійних стандартівNTSC, PAL та SECAM. Ці стандарти несумісні один із одним. Основні технічні характеристики цих стандартів:
Перший кольоровий широкомовний стандарт. Прийнятий у США в 1953 році. Прийнятий у багатьох країнах Американського континенту а також у деяких країнах Азії та у Японії.
Стандарт PAL (Phase Alternating Line) був розроблений на початку 60-х років 20 століття і використовується у більшості країн Європи. PAL використовує ширшу смугу пропускання і, як наслідок, забезпечує ліпшу якість зображення і звуку.
Стандарт SECAM (Sequential Couleur Avec Memoire or Sequential Colour with Memory) був розроблений на початку 60-х років 20 століття і використовується, в основному, у Франції та СНД. SECAM використовує таку саму смугу пропускання, що й PAL, але передає колірну інформацію окремо.
