Теньківка
| село Теньківка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Курненська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040270200041399 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1867 |
| Колишня назва | Янушівка |
| Населення | 387 |
| Площа | 2,237 км² |
| Густота населення | 173 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12020 |
| Телефонний код | +380 4131 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°32′31″ пн. ш. 28°06′05″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
212 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12020, Житомирська обл., Пулинський р-н, с.Теньківка, вул.Партизанська,10 |
| Вебсторінка | tenkivka.at.ua |
| Карта | |
  Теньківка | |
 Теньківка | |
| Мапа | |
| |
Те́ньківка [1](до 07.06.1946 року — Янушівка) — село в Україні, в Пулинському районі Житомирської області. Населення становить 387 осіб..
Історія
Українська Народна Республіка
З 1917 року село належить до Української Народної Республіки. Втім, незабаром воно було окуповане більшовиками.
Голодомор 1932–1933 років
В цей час село входило до складу Янушівської сільради Новоград-Волинського району Київської області. За даними сільради у 1932–1933 роках загинуло 16 людей, на сьогодні встановлено імена 15 з них. Мартиролог укладений на підставі довідки Теньківської сільради, що базується на свідченнях очевидців Домославської М. А., Горшкальової Н. Т., Забродської Л. О., Корзун О. Ф.[2]
Друга Світова війна
Майже два з половиною роки село перебувало під німецькою окупацією. Всі жителі села, починаючи з 15-річного віку, зобов'язані були реєструватися і працювати. Рабське становище теньківчан призводило до їх непокори та долучення до радянських партизанських загонів.
Безсилі в боротьбі з опором населення, нацисти у вересні 1943 року повністю спалили село Теньківку, загинуло 136 жителів.
Багато теньківчан брали участь у німецько-радянській війні на боці СРСР. Навічно залишилися в землі Польщі — М. І. Пашківський, К. А. Осинов, В. К. Піскун, М. І. Луференко, Д. Є. Луференко; в Латвії — похований М. П. Калачів; а в Німеччині — А. М. Корзун. Ф. Ф. Пузовіков брав участь у війні з 1941 року, став лейтенантом і загинув у 1945 році, похований на офіцерському кладовищі в м. Кюстрин (Польща). Безвісти пропали І. М. Консевич, П. Д. Забродський, П. Г. Пашков. На початку війни загинув О. Є. Петров. 36 жителів села брали участь в діяльності радянських партизанських загонів, серед яких М. П. Скрицький і Ф. В. Лізунов. Обласна Книга Пам'яті вміщує прізвища 98 чоловік, які не повернулися до рідних домівок.[3]
Незалежна Україна
З 24 серпня 1991 село входить до складу незалежної України.
Вшанування пам'яті
1986 року одна з вулиць села отримала назву на честь генерал-майора танкових військ Потапова Михайла Івановича, командувача 5-ю армією Південно-Західного фронту, війська якої захищали Житомирщину 1941 року в перші місяці німецько-радянської війни при стримуванні наступу німецьких військ на Київ. Протяжність вулиці 300 м. До присвоєння цього імені Вулиця Потапова назви не мала. На ній розміщені приватні будинки мешканців села[4].
Примітки
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006 (PDF).
- ↑ Жертви голодомору[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Спалення села Теньківка (tenkivka.io.ua)[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Офіційна відповідь Червоноармійської районної ради Житомирської області вих. № 105 від 20 липня 2011 року на інформаційний запит щодо вулиці Потапова
Теньківка в інтернеті
| ||||||||