Товма Мецопеці
| Товма Мецопеці | |
|---|---|
| вірм. Թովմա Մեծոփեցի | |
 | |
| Народився |
1378[1][2][…] Kocapınard, Туреччина[3][4] |
| Помер |
24 травня 1446[3][4] Akorid, Туреччина[3][4] |
| Поховання | Q61104786?[3] |
| Місце проживання |
Q16393128?[3] Бітліс[3] Arakelots Monasteryd[3] Вагаршапат[3] |
| Національність | вірмени[3][4] |
| Діяльність | історик, педагог, діяч культури, громадський діяч |
| Alma mater | Татевський університет[3] |
| Галузь | історична наукаd і педагогіка |
| Вчителі | Ованес Мецопеціd і Григор Татеваці |
| Відомі учні | Q16663518? |
| Аспіранти, докторанти | Q16663518? |
 Товма Мецопеці у Вікісховищі | |
То́вма Мецопеці́ (1378, село Агі, Арчеш[hy]) — 15 травня 1446, Акорі, Масяцотн[hy]) — вірменський історик, педагог, культурно-громадський діяч[5].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в знатній сім'ї Степаноса і Шамші. Отримав прізвисько Мецопеці за довголітню діяльність у селі Мецоп провінції Каджберунік. Початкову освіту здобував від 1386 року в Мецопському монастирі в Ованеса Мецопеці. Протягом 1393—1401 років навчався в духовній семінарії Харабастського монастиря у Саргіса Апракунці і Вардана Огоцванеці. Від 1406 року продовжив освіту в університеті Татева у Григора Татеваці. Незабаром отримав духовний сан вардапета (архімандрита) з правом викладати. 1410 року з Айрарата переселився в Мецоп, церковним життям якого керував понад 30 років. Через несприятливі політичні умови 1436 року поїхав до Багеша, 1437 — до Муша. В період його духовного проводу в Мецопському монастирі процвітає наука, культура і освіта.
Брав участь в Ечміадзинському синоді 1441 року. Помер під час проповіді.
Праці[ред. | ред. код]
Автор низки праць історичного та педагогічного змісту. Найвідоміша з них «Історія Тимура і його наступників» написана протягом 1430—1440 років. Праця описує події 1386—1440 років[6], і присвячена війнам і навалам Тамерлана, Шахруха і правителів Кара-Коюнлу, а також політичній історії народів Закавказзя[6]. Праця є важливим джерелом про епоху Тамерлана у Вірменії і на Близькому Сході[5].
Автор історичної праці «Хроніка», підручника вірменської мови.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в г Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1.
- ↑ а б Товма Мецопеци // Вірменська радянська енциклопедія. — Ер., 1978. — Т. 4. — С. 201-202.
- ↑ а б Товма мецопеци // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Література[ред. | ред. код]
М. Абегян. История древнеармянской литературы. — Ер. : Изд-во АН Арм. ССР, 1975. — С. 558—561.
Посилання[ред. | ред. код]
- «История Тимура и его преемников», Часть I, Часть II, Часть III. На сайті Восточная литература
- Жітіє Товми Мецопеці
|
