Тіні Кокс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:01, 25 січня 2022, створена Slovolyub (обговорення | внесок) (там же вказано джерело! Якби був проукраїнський, я б написав проукраїнський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тіні Кокс
Народився 6 травня 1953(1953-05-06) (70 років)
Зеелстd, Вельдговенd, Північний Брабант, Нідерланди
Країна  Нідерланди
Місце проживання Тілбург[d]
Діяльність політик, правник
Alma mater Тілбурзький університетd (1975)
Заклад Соціалістична партія
Членство ПАРЄ
Посада член Сенату Нідерландів[d], головний редактор, municipal councillor of Tilburgd[1], заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[2] і представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[2]
Партія Соціалістична партія
Нагороди
лицар ордену Оранських-Нассау

Мартінус Йозефус Марія «Тіні» Кокс (нід. Martinus Josephus Maria (Tiny) Kox; нар. 6 травня 1953, Зеелст) — нідерландський лівий політик, член Соціалістичної партії, депутат Сенату (верхньої палати нідерландського парламенту) від цієї партії та голова її фракції в Сенаті з 10 червня 2003 року. Проросійський[3] депутат ПАРЄ від Нідерландів.

Голова ПАРЄ з 24 січня 2022 року.

Біографічна довідка

Вивчав право в Тілбурзькому університеті. З 1975 по 1978 рр. працював у центрі правової допомоги Тілбурга, у 1978 р. — в адміністрації муніципалітету Остергаут, а з 1978 по 1982 р. знову був співробітником центру правової допомоги Тілбурга. З 1981 по 1994 рр. працював головним редактором партійного журналу соціалістів «Tribune», а з 1982 по 1999 рр. був керівником фракції соцпартії в міській раді Тілбурга. Крім того, займає кілька посад у виконавчих органах партії.

З червня 2003 року депутат Сенату Нідерландів. Він також голова Партії європейських лівих у Парламентській Асамблеї Ради Європи та партійний працівник аналітичного центру соцпартії.

На загальних виборах 2006 року Кокса обрано депутатом Палати представників (нижньої палати парламенту Нідерландів), але він не скористався цим мандатом, щоб продовжити своє депутатство в Сенаті.[4]

У квітні 2019 р. підготував доповідь «Роль і місія ПАРЄ: головні виклики майбутнього», у якій обстоював створення альтернативного механізму запровадження санкцій проти країн, які порушують принципи Ради Європи. На думку українських делегатів, первісний текст доповіді містив норми, які давали змогу повернути в асамблею делегацію Росії. 10 квітня 2019 Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про підтримку цієї доповіді Кокса, з остаточного тексту якої згадані норми було вилучено.[5]

Примітки

Посилання