Філіпп ван Леу
| Філіпп ван Леу | |
|---|---|
| фр. Philippe Van Leeuw | |
 | |
| Дата народження | 1954 |
| Місце народження | Брюссель[d] |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Бельгія |
| Професія | кінооператор, кінорежисер, сценарист |
| Роки активності | 1980—наш час |
| IMDb | ID 0887375 |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Фото Філіпп ван Леу |
Філіпп ван Леу (фр. Philippe Van Leeuw; нар. ? 1954, Брюссель, Бельгія) — бельгійський кінооператор, кінорежисер та сценарист.
Біографія
Філіпп ван Леу навчався операторській майстерності у Вищому Національному інституті виконавських мистецтв і техніки мовлення (INSAS) в Брюсселі, а потім до 1983 року в Американському інституті кіномистецтва в Лос-Анджелесі. Повернувшись до Бельгії, він працював оператором рекламних роликів для установ та комерційних компаній. Згодом Ван Леу познайомився з Бруно Дюмоном, з якими надалі працював регулярно, дебютувавши в ігровому кіно оператором фільму «Життя Ісуса» (1996).
У 2008 році Філіпп ван Леу зняв як режисер свій перший художній фільм «День, коли Бог нас покинув». Стрічка, яка розповідає історію молодої жінки Тутсі під час геноциду в Руанді в 1994 році, отримала нагороду для молодих режисерів на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні 2009 року та Гран-прі Міжнародного кінофестивалю у Братиславі.
У 2014 році Філіпп ван Леу був членом журі «Золотої камери» на 67-му Каннському міжнародному кінофестивалі, очолюваного Ніколь Гарсія.[1]
Другий повнометражний фільм Філіппа ван Леу «У Сирії» (2017), що оповідає про життя сирійської родини під час громадянської війни в Сирії, був представлений у програмі секції «Панорама» та отримав Приз глядачів.[2][3] У 2018 році фільм був висунутий у 6-ти номінаціях на здобуття бельгійської національної кінопремії «Магрітт», у тому числі як найкращий фільм, найкращу режисерську роботу (перемога) та найкращий сценарій (перемога).[4][5][6]
Фільмографія
- Оператор
Лише повнометражні та телефільми
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | |
|---|---|---|---|
| 1996 | Життя Ісуса | La vie de Jésus | |
| 1998 | Більше ніж учора, менше ніж завтра | Plus qu'hier moins que demain | |
| 1999 | Френк Спадоне | Franck Spadone | |
| 2000 | т/ф | Тростина мого батька | La canne de mon père |
| 2003 | т/ф | Роман Жоржетти | Le roman de Georgette |
| 2006 | Останній з божевільних | Le dernier des fous | |
| 2008 | Офіс Бога | Les bureaux de Dieu | |
| 2013 | т/ф | Цирковий рок-н-ролл | Rock'n Roll Circus |
- Режисер, сценарист
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
|---|---|---|---|---|---|
| 2009 | День, коли Бог нас покинув | Le jour où Dieu est parti en voyage |  |
| |
| 2017 | У Сирії | Insyriated | |
|
Визнання
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Міжнародний кінофестиваль у Салоніках | |||
| 2009 | Золотий Александр | День, коли Бог нас покинув | Номінація |
| Міжнародний кінофестиваль у Братиславі | |||
| 2009 | Гран-прі | День, коли Бог нас покинув | Перемога |
| Стамбульський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2010 | Кінопремія Ради Європи FACE | День, коли Бог нас покинув | Перемога |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2017 | Панорама — Приз глядачів | У Сирії | Перемога |
| Премія Label Europa Cinemas | Перемога | ||
| Каїрський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2017 | Золота піраміда за найкращий фільм | У Сирії | Номінація |
| Стокгольмський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2017 | Бронзовий кінь за найкращий фільм | У Сирії | Номінація |
| Премія «Магрітт» | |||
| 2018 | Найкращий фільм | У Сирії | Номінація |
| Найкращий режисер | Перемога | ||
| Найкращий оригінальний або адаптований сценарій | Перемога | ||
| Премія «Люм'єр» | |||
| 2018 | Найкращий франкомовний фільм | У Сирії | Перемога |
Примітки
- ↑ Juries 2014 : Caméra d'or (фр.) . Архів оригіналу за 8.10.2014. Процитовано 13.01.2018.
- ↑ Berlinale Panorama 2017: The Wound Selected to Open Panorama's Main Programme / Focus on "Black Worlds" and "Europa Europa". Berlinale. 20 грудня 2016. Процитовано 10 лютого 2017.
- ↑ Panorama 2017 Programme Complete: Powerful European Auteur Cinema / Three Surprising Indie Gems from China and Hong Kong / Brazil Well-Represented with Five Films. Berlinale. 25 січня 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
- ↑ Nominations 2018: trois films mènent la danse!. lesmagritteducinema.com (фр.) . 11 січня 2011. Процитовано 11.01.2018.
- ↑ Les Magritte du cinéma. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 13 січня 2018.
- ↑ Palmarès 2018: "Insyriated" grand vainqueur de la soirée. Académie André Delvaux (фр.) . 3 лютого 2018. Процитовано 4.02.2018.
- ↑ Нагороди та номінації Філіппа ван Леу на сайті IMDb (англ.)
Посилання
|
|
Це незавершена стаття про бельгійського кінорежисера чи кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |