Перейти до вмісту

Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні

Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
43°19′27″ пн. ш. 1°58′41″ зх. д. / 43.3243° пн. ш. 1.978° зх. д. / 43.3243; -1.978G O
Дата створення / заснування1953 Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Країна Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце розташуванняСан-Себастьян Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування штаб-квартириСан-Себастьян Редагувати інформацію у Вікіданих
Період події31 557 600 s Редагувати інформацію у Вікіданих
Місяцьвересень Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрисуджуєSan Sebastián Film Festival Awardsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Офіційний сайт(ісп.)
Офіційний сайт(англ.)
Офіційний сайт(баск.)
 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Глядачі перед Палацом конгресів і Аудиторією Курсаль під час 53-го кінофестивалю в Сан-Себастьяні

Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні (ісп. Festival Internacional de Cine de Donostia-San Sebastián) — щорічний міжнародний кінофестиваль, з 21 вересня 1953 року проводиться в Іспанії у місті Сан-Себастьян (ісп. Donostia-San Sebastián).

За своєю важливістю по суті є однією з найбільших культурних подій для Іспанії.

На кінофестивалі відбулися європейські прем'єри: «Зоряні війни», «Бетмен» (Тіма Бертона), «Легенда Зорро»Антоніо Бандерасом).

А також світова прем'єра кінофільму Вуді Аллена «Мелінда і Мелінда» в 2004 році.

«Золота доба» фестивалю припала на 1970-і роки, коли тут відкривали таких режисерів, як Френсіс Форд Коппола та Терренс Малік. У 1976–1979 роках на фестивалі тричі перемагали радянські стрічки «Табір іде в небо» (1976), «Незакінчена п'єса для механічного піаніно» (1977) й «Осінній марафон» (1979).

Серед інших тріумфаторів — фільми «Двоє на дорозі» (1967), «Коліно Клер» (1971), «Дух вулика» (1973), «Пустки» (1974), «Бійцівська рибка» (1984), «Гомер та Едді» (1989 рік; режисер Андрій Кончаловський; у головних ролях Джеймс Белуші та Вупі Голдберг), «Понеділки на сонці» (2002), «У будинку» (2012) (Франсуа Озон).

Посилання

[ред. | ред. код]