Я — Куба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:38, 28 січня 2022, створена VolnyiLev (обговорення | внесок) (→‎Посилання)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Я — Куба
рос. Я — Куба
Жанр драма
Режисер Михайло Калатозов
Сценарист Євген Євтушенко
Енріке Пінеда Барнет
У головних
ролях
Серхіо Корр'єрі
Хосе Гальярдо
Рауль Гарсія
Оператор Сергій Урусевський
Композитор Карлос Фаріньяс
Художник Євген Свідєтєлєв
Кінокомпанія «Мосфільм»
ІКАІК
Дистриб'ютор Instituto Cubano del Arte y la Industria Cinematográficosd і Netflix
Тривалість 143 хв. (2 серії)
Мова іспанська, англійська і російська
Країна СРСР СРСР
Куба Куба
Рік 1964
Касові збори 168 100 $[1] і 274 098 $[1]
IMDb ID 0058604

«Я — Куба» (ісп. Soy Cuba) — радянсько-кубинський двосерійний художній фільм режисера Михайла Калатозова, який вийшов на екрани в 1964 році.

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм складається з кількох новел, у кожній з яких розповідь про долі людей напередодні і під час революційних подій на острові Куба. Перша новела. Життєрадісний вуличний продавець фруктів закохується в сусідську дівчину Марію, але потім дізнається, що вона — повія на прізвисько Бетті, яка заради шматка хліба продає своє тіло багатим американським туристам. Друга новела. Старий селянин Педро спалює вирощений ним з величезним трудом урожай цукрової тростини після того як дізнається від господаря, що земля продана американській компанії «Юнайтед фрут». Третя новела. Студенти Гаванського університету друкують листівки з правдивою інформацією про партизанські загони Фіделя Кастро, діючих в горах Сьєрра-Маестра на південному сході Куби. Поліція вривається на територію університету, розганяє маніфестацію і вбиває активістів. Четверта новела. Селянин Маріано не хоче брати в руки зброю і йти в гори, але після нальоту авіації і загибелі сина, в першому ж бою знаходить гвинтівку і приєднується до повстанців.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

  • Автори сценарію: Євген Євтушенко, Енріке Пінеда Барнет
  • Режисер-постановник: Михайло Калатозов
  • Композитор: Карлос Фаріньяс
  • Оператор-постановник: Сергій Урусевський
  • Художник: Євген Свідєтєлєв
  • Режисер: Белла Фрідман
  • Художня консультація та костюми: Рене Портокарреро
  • Звукооператор: В. Шарун
  • Балетмейстер: А. Суес
  • Редактор: Ніна Глаголєва
  • Диригент оркестрів: Емін Хачатурян, М. Дучесне Кусан
  • Оператори: Б. Брожовський, А. Кольцатий
  • Комбіновані зйомки: Б. Травкин, А. Винокуров
  • Грим: Б. Рудіна, Л. Касерес
  • Асистенти режисера: М. Волович, Г. Таннер, О. Зернов
  • Асистенти оператора: М. Оропеса, К. Шилов, М. А. Рамірес
  • Асистент з монтажу: Л. Тюріна
  • Помічник звукооператор: Р. Пласа
  • Зам. директора: Х. Роуко, К. Стенькин, Т. Варгіна
  • Помічник режисера: Л. Гарсіа, Р. Бругес, С. Мігель
  • Адміністратори: Е. Ріверо, Р. Роман, М. Мора, Р. Негрін
  • Старший перекладач: Павло Грушко
  • Бригади освітлювачів: В. Михайлов, Г. Кантеро
  • Бригади постановників: Л. Обрегон, Л. Каррільо, Х. Крус, Х. Варона
  • Фотограф: Р. Дово
  • Піротехніки: В. Пугачов, Е. Фонг, В. Сухарецький
  • Костюмери і реквізитори — К. Гарсіа, Е. Мустельєр, М. Трабас, М. Ноа, Ф. Лабрадор
  • Консультанти: А. Фонсека, Р. Фаріньяс
  • Директора картини: С. Мар'яхін, М. Мендоса

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Box Office Mojo — 1999.