Arctogalidia trivirgata

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Arctogalidia trivirgata
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feloidea)
Родина: Віверові (Viverridae)
Рід: Арктоґалідія (Arctogalidia)
Merriam, 1897
Вид: A. trivirgata
Біноміальна назва
Arctogalidia trivirgata
Gray, 1832
Мапа поширення виду Arctogalidia trivirgata
Мапа поширення виду Arctogalidia trivirgata
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 94182
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Arctogalidia trivirgata
Fossilworks: 232038

Arctogalidia trivirgata (Дрібнозуба пальмова цівета) — ссавець родини Віверових (Viverridae). Зустрічається в наступних країнах: Бангладеш, Бруней-Даруссалам, Камбоджа, Китай, Індія, Індонезія (Ява, Калімантан, Суматра), Лаос, Малайзія (півострів Малайзія, Сабах, Саравак), М'янма, Сінгапур, Таїланд, В'єтнам. Населяє напів-вічнозелені і вічнозелені ліси. Зустрічається в порушених лісах, хоча у значно меншій кількості.[1]Поширення за висотою: нижче 1200 м над рівнем моря.[2]

Морфологія[ред.ред. код]

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 440-600 мм, хвіст: 510-690 мм, довжина задньої ступні: 74-80 мм, довжина вух: 38-42 мм, вага: 2.0-2.5 кг.[2]

Опис. Колір верхньої частині тіла, проксимальної частини хвоста, зовнішніх сторін кінцівках варіює від темно-сірувато-рудого до яскраво оранжево-рудувато-коричневого. Голова зазвичай темніша і сіріша, а лапи і дистальна частина хвоста буруваті. Є середня біла смуга на морді, і є три коричневі або чорні поздовжні смуги на спині. Середня смуга, як правило, суцільна і різка, в той час як бічні можуть бути розбиті на плями або майже відсутні. Низ сірувато білий або кремово-буро-жовтий з білуватою плямою на грудях. [3]Хутро коротке.

Поведінка, життєвий цикл[ред.ред. код]

Веде нічний, дуже деревний (рідко спускається на землю) спосіб життя. У першу чергу це плодоїдна тварина, іноді може вживати комах, малих ссавців, ящірок. Швидше за все, може давати потомство протягом усього року, і може бути два приплоди на рік, від двох до трьох малюків у кожному. Тривалість життя цього виду становить від 10 до 12 років. [1] Сезону розмноження немає. Може бути два приплоди (по два,три малюка) на рік. Вагітність триває 45 днів.

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Втрата і деградація місць проживання є серйозною загрозою. Важливо відзначити, що багато великих охоронних районів, які були створені на півночі Південно-Східної Азії у вічнозелених та напів-вічнозелених лісах, дають підтримку виду. Зустрічається й на інших охоронних територіях.[1]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в Веб-сайт МСОП
  2. а б Andrew T. Smith, Yan Xie A guide to the mammals of China - Princeton University Press, 2008, p.408
  3. Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, p. 193
Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.