Перейти до вмісту

Babes in Toyland

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Babes in Toyland
логотип
фотографія
Основна інформація
Жанральтернативний рок
Роки1987—2000
Країна США
МістоМіннеаполіс
ЛейблTwin/Tone Records
СкладКет Б'єлландd, Лорі Барбероd і Морін Херманd

Babes in Toyland у Вікісховищі

Babes in Toyland (англ. Діти в країні іграшок) — американський жіночий панк-роковий гурт з Міннеаполіса[1]. Створений у 1987 році гітаристкою Кет Б'єлланд, колектив став відомим під час гранджової ери та був помітною частиною феміністського руху riot grrrl[2]. З 1990 по 1995 роки гурт випустив декілька платівок, але невдовзі розпався. В середині 2010-х гурт ненадовго возз'єднався для низки концертних виступів[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Засновниця гурту Кет Б'єлланд починала свою кар'єру в Сан-Франциско де кілька років грала в різних гуртах. Там вона перетиналась с такими відомими музикантками, як Кортні Лав з Hole та Дженніфер Фінч з L7. В 1986 році в Міннеаполісі вона створила власний панк-роковий гурт, який назвала Babes in Toyland на честь улюбленого мюзиклу «Діти в країні іграшок». Пізніше квартет перетворився на тріо, в якому Б'єлланд співала та грала на гітарі[4]. Перший сингл гурту вийшов на андеграундному лейблі Sub Pop. Запис привернув увагу більш відомого колективу Sonic Youth, і ті запросили Babes in Toyland грати у них на розігріві під час концертного турне Європою[1][2].

Виступ в Гронінгені. 1991 рік

Дебютний альбом Babes in Toyland Spanking Machine вийшов в 1990 році на незалежному місцевому лейблі Twin/Tone Records. Його продюсером став Джек Ендіно. Наступного року було випущено мініальбом To Mother. На хвилі інтересу до альтернативної та панк-рок сцени, зумовленої популярністю гранджових гуртів, було підписано контракт з великим лейблом Reprise. Продюсером другої повноформатної платівки Fontanelle, що вийшла в 1992 році, став гітарист Sonic Youth Лі Ранальдо. В 1993 році вийшов ще один мініальбом Painkillers, а Babes in Toyland взяли участь в наймасштабнішому заході року, фестивалі Lollapalooza. Нарешті, після тривалої перерви, в 1995 році гурт випустив третій альбом Nemesisters[1].

В 1996 році Babes in Toyland залишила бас-гітаристка Морін Херман, а Б'єлланд зайнялась власним проєктом Katastrophy Wife разом із чоловіком Гленном Метсоном. Час від часу з'являлись чутки про реанімацію гурту та випуск нової платівки, а у 2000 році на лейблі Reprise вийшла збірка Lived. В листопаді 2001 року гурт зіграв своє останнє шоу, запис якого було видано у вигляді концертного альбому Minneapolism, після чого було оголошено про розпуск колективу[1][2].

Зірка Babes in Toyland на стіні нічного клуба First Avenue в Міннеаполісі

Музикантки Babes in Toyland не спілкувались майже п'ятнадцять років, і лише у 2013 році за запрошенням Херман зустрілися знову. Виявилось, що всі вони переживали не найкращі часи: у Б'єлланд було виявлено шизофренічний розлад; бас-гітаристка Морін Херман, в минулому алкоголічка і наркоманка, страждала від посттравматичного синдрому після зґвалтування; із барабанщицею Лорі Барберо стався інцидент в магазині, після якого вона отримала травми. Вони вирішили спробувати зібратись знову, і у 2015 році зіграли декілька реюніон-концертів[2]. Проте в серпні 2015 було оголошено про те, що Морін Херман залишає гурт через «особисті розбіжності»[5]; її змінила Клара Сел'єр[6]. Останній виступ гурту датовано 2017 роком. У 2020 році барабанщиця Лорі Барберо в інтерв'ю розказала, що гурт остаточно розпався[7].

Музичний стиль

[ред. | ред. код]

Пісні Babes in Toyland були повною протилежністю «невинній» та «дитячій» назві гурту. Кет Б'єлланд співала на «дорослі» теми, піднімаючи в текстах теми насилля, сексу, болі та злості. Її голос та поведінка на сцені були відповідними: іноді вони нібито шепотіла, а іноді — відчайдушно кричала[4]. Ритм-секція Babes in Toyland, що складалась з барабанів та бас-гітари, була досить енергійною, щоб підтримувати вокал Б'єлланд, а також підсилювати та доповнювати емоції її пісень[8].

Коли гурт підписав контракт з великим лейблом Reprise, на них почала звертати увагу преса, вважаючи, що гурт було створено під впливом феміністського руху riot grrrl, що був поширеним у Вашингтоні та Олімпії, і мав відношення до модного на той час гранджу. Насправді ж творчість Babes in Toyland стала продовженням панківського руху Середнього Заходу та Західного узбережжя США, таких як Cows та Wipers[4]. У виданні The New Rolling Stone Album Guide їхню творчість порівняли з двома іншими гуртами з Міннеаполісу — The Replacements та Husker Du, — проте назвали «більш традиційним панк-роком»[9].

Перші альбоми гурту, включаючи виданий на великому лейблі Fontanelle, звучали досить безкомпромісно, проте вже на третьому — Nemesisters — стали грати більш «чисто» та традиційно, перетворившись, на думку оглядача Rolling Stone, «на посередній метал-гурт»[9]. Марк Демінг (AllMusic) назвав колектив «одним з найбільш жорстоких і катарсичних музичних переживань свого часу, чия музика говорила мовою люті, але водночас була тонка та наповнена нюансами, немов вогнемет». На його думку, дуже небагато настільки ж грубих та конфронтаційних гуртів дев'яностих зуміли підписати контракти з великими лейблами, навіть попри розквіт альтернативного року[8].

Склад гурту

[ред. | ред. код]

Дискографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и Erlewine, Stephen Thomas. Babes in Toyland Biography, Songs, & Albums. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 10 квітня 2022.
  2. а б в г Barton, Laura (22 лютого 2015). Babes in Toyland: ‘Our reunion is all about the friendship’. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 10 квітня 2022.
  3. Nast, Condé (11 лютого 2015). Babes In Toyland Perform First Concert in 18 Years. Pitchfork (амер.). Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  4. а б в г д From a Minneapolis art gallery’s basement to the heights of the alternative rock scene: Babes in Toyland. MinnPost (амер.). 20 лютого 2017. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 10 квітня 2022.
  5. Dazed (4 січня 2016). Ex-Babes In Toyland bassist says rape essay got her fired. Dazed (англ.). Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 10 квітня 2022.
  6. а б Babes In Toyland announce brand new bassist Clara Salyer. Upset (англ.). Процитовано 10 квітня 2022.
  7. Lori Barbero on Babes in Toyland's definitive break-up post reunion (Conan Neutron interview, 2020) (англ.), архів оригіналу за 10 квітня 2022, процитовано 10 квітня 2022
  8. а б Mark Deming. Redeux - Babes in Toyland | Songs, Reviews, Credits | AllMusic (англ.), архів оригіналу за 10 квітня 2022, процитовано 10 квітня 2022
  9. а б Brackett, Nathan; Hoard, Christian David (2004). The New Rolling Stone Album Guide (англ.). Simon and Schuster. ISBN 978-0-7432-0169-8. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  10. Byrd, Steve (11 червня 2015). Interview with Sick of Sarah’s Jessie Farmer and Katie Murphy - Guitar Girl Magazine (амер.). Процитовано 10 квітня 2022.
  11. Babes In Toyland - Spanking Machine (рос.), архів оригіналу за 10 квітня 2022, процитовано 10 квітня 2022
  12. Babes In Toyland - Fontanelle (рос.), архів оригіналу за 10 квітня 2022, процитовано 10 квітня 2022
  13. Babes In Toyland - Nemesisters (рос.), архів оригіналу за 10 квітня 2022, процитовано 10 квітня 2022
  14. Babes In Toyland - To Mother (рос.), архів оригіналу за 10 квітня 2022, процитовано 10 квітня 2022
  15. Babes In Toyland - Painkillers (рос.), архів оригіналу за 10 квітня 2022, процитовано 10 квітня 2022
  16. Babes In Toyland - Minneapolism (Live For The Last Time) (рос.), архів оригіналу за 10 квітня 2022, процитовано 10 квітня 2022
  17. Babes In Toyland. Discogs (рос.). Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  18. Babes in Toyland Albums and Discography. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.