Sonic Youth

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sonic Youth
логотип
Основна інформація
Жанр нойз-рок
альтернативний рок
пост-панк
експериментальний рок
авангардна музика
Роки 1981 - 2011
Країна США США
Місто Нью-Йорк
Мова Англійська
Лейбл SST Records
DGC Records
Matador
Склад Терстон Мур
Лі Ранальдо
Кім Гордон
Стів Шеллі
Марк Айболд
Боб Берт
Енн ДеМарініс
Річард Едсон
Джим О'Рурк
Джим Склавунос
sonicyouth.com

Commons-logo.svg Sonic Youth у Вікісховищі
Sonic Youth 2011

Sonic Youth — гурт із Нью-Йорка, що грав альтернативний рок. Гурт було сформовано у 1981 році музикантами Терстоном Муром (гітара та вокал), Кім Гордон (гітара, бас гітара, вокал) та Лі Ранальдо (гітара, вокал). Невдовзі після створення групи, до неї приєднався ударник Річард Едсон[en]. Після зміни декількох ударників, у 1985 році до гурту приєднався ударник Стів Шеллі[en]. В період з 1999 до 2005 року, до складу гурту входив Джим О'Рурк[en] (гітара, бас гітара, клавішні інструменти). З 2006 до 2011 року до складу групи входив Марк Айболд[en] (гітара, бас гітара).

Гурт розпався у 2011 року після розлучення Мура та Гордон, тоді ж було оголошено, що учасники гурту не мають планів щодо подальшого возз'єднання.

За час існування гурт пройшов шлях від течії ноувейв до більш традиційного року, ставши видатним явищем нью-йоркської нойз-рок сцени. Здобувши великого успіху у якості андерграунд гурту у другій половині 80-х років двадцятого сторіччя, гурт спромігся досягти визнання у якості мейнстрімного колективу наприкінці 20-го та на початку 21-го сторіччя. На думку Allmusic у 1980-х роках творчість гурту, і особливо альбоми EVOL, Sister і Daydream Nation, були найважливішими віхами в розвитку інді-року. У 80-ті роки гурт Sonic Youth (згідно з The Rolling Stone Encyclopedia of Rock and Roll) «… став найяскравішим маяком альтернативного року» і надалі справляв якнайсильніший вплив на творчість гуртів нового покоління (Nirvana, Pixies та ін.)

Як писав музичний критик Айра Роббінс[en]:

На відміну від інших рок-революціонерів останніх років, що швидко згорають через нездатність протистояти ворожому світу... Sonic Youth проявив стійкість і зумів розвинути початкові ідеї, значно перевершивши свій стартовий рівень. Просуваючись від какофонії до чарівливих звукових красот, квартет піднявся з андеграунду, щоб стати емісаром останнього в рок-н-ролі. Sonic Youth не просто знову зробив актуальними знахідки Джимі Хендрікса і Velvet Underground, але перемістив їх у новий, свіжий контекст.[1]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

Дата виходу Назва Лейбл
березень 1982 Sonic Youth Neutral Records
лютий 1983 Confusion Is Sex Neutral Records
березень 1985 Bad Moon Rising Homestead Records
травень 1986 EVOL SST Records
червень 1987 Sister SST Records
жовтень 1988 Daydream Nation Enigma Records / Blast First
26 червня 1990 Goo DGC Records
21 липня 1992 Dirty DGC Records
10 травня 1994 Experimental Jet Set, Trash and No Star DGC Records
26 вересня 1995 Washing Machine DGC Records
12 травня 1998 A Thousand Leaves DGC Records
16 травня 2000 NYC Ghosts & Flowers Geffen Records
25 червня 2002 Murray Street Geffen Records
8 червня 2004 Sonic Nurse Geffen Records
13 червня 2006 Rather Ripped Geffen Records
6 жовтня 2008 Hits Are For Squares Starbucks/Universal
9 червня 2009 The Eternal Matador Records

Sonic Youth в Україні[ред. | ред. код]

14 квітня 1989 року гурт виступив у Києві у сучасному Центр культури та мистецтв Національного авіаційного університету (тодішня назва "ДК ГВФ") в рамках спільного концерту з гуртом Воплі Відоплясова який виступав першим і завдяки якому у цій залі на 1500 місць був аншлаг. Організатором приїзду Sonic Youth до Києва був Олексій Ковжун (майбутній телеведучий і політтехнолог Юлії Тимошенко[2]) і Роман Альтер. Згідно деяких спогадів очевидців дві третини публіки покинули концерт після виступу ВВ, згідно інших спогадів у залі взагалі залишилося близько 80 осіб[3]. Однак ті глядачі, що залишились, згадують концерт як незабутній досвід[4], зокрема Євген Гудзь згадував, що саме побувавши на тому концерті вирішив їхати до Нью-Йорка[5].

14 квітня 2022 Sonic Youth виклав на Bandcamp запис київського концерту 14 квітня 1989[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • David Browne, Goodbye 20th Century: A Biography of Sonic Youth, New York: Da Capo Press, 2008.(англ.)
  • Alec Foege, Confusion Is Next: The Sonic Youth Story, New York: St. Martin's Griffin, 1994.(англ.)
  • Edvin Poncey. Sonic Youth: эстакада к вам в череп // «Экзотика» (Москва). — № 1 (1992). — С. 20-25.(рос.)
  • David Keenan, "Sonic Youth", in Rob Young (ed.), The Wire Primers: A Guide to Modern Music, London: Verso, 2009, pp. 45—52.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]