Sonic Youth
Sonic Youth | |
---|---|
![]() | |
Основна інформація | |
Жанр |
нойз-рок альтернативний рок пост-панк експериментальний рок авангардна музика |
Роки | 1981 - 2011 |
Країна |
![]() |
Місто | Нью-Йорк |
Мова | Англійська |
Лейбл |
SST Records DGC Records Matador |
Склад |
Терстон Мур Лі Ранальдо Кім Гордон Стів Шеллі Марк Айболд Боб Берт Енн ДеМарініс Річард Едсон Джим О'Рурк Джим Склавунос |
sonicyouth.com | |
| |
![]() |
Sonic Youth — гурт із Нью-Йорка, що грав альтернативний рок. Гурт було сформовано у 1981 році музикантами Терстоном Муром (гітара та вокал), Кім Гордон (гітара, бас гітара, вокал) та Лі Ранальдо (гітара, вокал). Невдовзі після створення групи, до неї приєднався ударник Річард Едсон[en]. Після зміни декількох ударників, у 1985 році до гурту приєднався ударник Стів Шеллі[en]. В період з 1999 до 2005 року, до складу гурту входив Джим О'Рурк[en] (гітара, бас гітара, клавішні інструменти). З 2006 до 2011 року до складу групи входив Марк Айболд[en] (гітара, бас гітара).
Гурт розпався у 2011 року після розлучення Мура та Гордон, тоді ж було оголошено, що учасники гурту не мають планів щодо подальшого возз'єднання.
За час існування гурт пройшов шлях від течії ноувейв до більш традиційного року, ставши видатним явищем нью-йоркської нойз-рок сцени. Здобувши великого успіху у якості андерграунд гурту у другій половині 80-х років двадцятого сторіччя, гурт спромігся досягти визнання у якості мейнстрімного колективу наприкінці 20-го та на початку 21-го сторіччя. На думку Allmusic у 1980-х роках творчість гурту, і особливо альбоми EVOL, Sister і Daydream Nation, були найважливішими віхами в розвитку інді-року. У 80-ті роки гурт Sonic Youth (згідно з The Rolling Stone Encyclopedia of Rock and Roll) «… став найяскравішим маяком альтернативного року» і надалі справляв якнайсильніший вплив на творчість гуртів нового покоління (Nirvana, Pixies та ін.)
Як писав музичний критик Айра Роббінс[en]:
На відміну від інших рок-революціонерів останніх років, що швидко згорають через нездатність протистояти ворожому світу... Sonic Youth проявив стійкість і зумів розвинути початкові ідеї, значно перевершивши свій стартовий рівень. Просуваючись від какофонії до чарівливих звукових красот, квартет піднявся з андеграунду, щоб стати емісаром останнього в рок-н-ролі. Sonic Youth не просто знову зробив актуальними знахідки Джимі Хендрікса і Velvet Underground, але перемістив їх у новий, свіжий контекст.[1]
Студійні альбоми[ред. | ред. код]
Дата виходу | Назва | Лейбл |
---|---|---|
березень 1982 | Sonic Youth | Neutral Records |
лютий 1983 | Confusion Is Sex | Neutral Records |
березень 1985 | Bad Moon Rising | Homestead Records |
травень 1986 | EVOL | SST Records |
червень 1987 | Sister | SST Records |
жовтень 1988 | Daydream Nation | Enigma Records / Blast First |
26 червня 1990 | Goo | DGC Records |
21 липня 1992 | Dirty | DGC Records |
10 травня 1994 | Experimental Jet Set, Trash and No Star | DGC Records |
26 вересня 1995 | Washing Machine | DGC Records |
12 травня 1998 | A Thousand Leaves | DGC Records |
16 травня 2000 | NYC Ghosts & Flowers | Geffen Records |
25 червня 2002 | Murray Street | Geffen Records |
8 червня 2004 | Sonic Nurse | Geffen Records |
13 червня 2006 | Rather Ripped | Geffen Records |
6 жовтня 2008 | Hits Are For Squares | Starbucks/Universal |
9 червня 2009 | The Eternal | Matador Records |
Sonic Youth в Україні[ред. | ред. код]
14 квітня 1989 року гурт виступив у Києві у сучасному Центр культури та мистецтв Національного авіаційного університету (тодішня назва "ДК ГВФ") в рамках спільного концерту з гуртом Воплі Відоплясова який виступав першим і завдяки якому у цій залі на 1500 місць був аншлаг. Організатором приїзду Sonic Youth до Києва був Олексій Ковжун (майбутній телеведучий і політтехнолог Юлії Тимошенко[2]) і Роман Альтер. Згідно деяких спогадів очевидців дві третини публіки покинули концерт після виступу ВВ, згідно інших спогадів у залі взагалі залишилося близько 80 осіб[3]. Однак ті глядачі, що залишились, згадують концерт як незабутній досвід[4], зокрема Євген Гудзь згадував, що саме побувавши на тому концерті вирішив їхати до Нью-Йорка[5].
14 квітня 2022 Sonic Youth виклав на Bandcamp запис київського концерту 14 квітня 1989[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Mary Alice Adams. Sonic Youth Biography. www.musicianguide.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 18 січня 2010.
- ↑ Олексій Ковжун, політконсультант: Коли українські жінки масово почнуть запитувати, звідки гроші, – житимемо краще. rozmova.wordpress.com. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
- ↑ коментар користувача LiveJournal з ніком rodyara. shotlandez.livejournal.com. Процитовано 8 серпня 2019.
- ↑ Sonic Youth в советском Киеве. Легендарный концерт на Отрадном. amnesia.in.ua. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ Sonic Youth опублікували запис концерту в Києві у 1989 році, 15 квітня 2022
- ↑ SONIC YOUTH ОПУБЛІКУВАЛИ ЗАПИС, ЗРОБЛЕНИЙ У КИЄВІ В 1989 РОЦІ, 14 квітня 2022
Література[ред. | ред. код]
- David Browne, Goodbye 20th Century: A Biography of Sonic Youth, New York: Da Capo Press, 2008.(англ.)
- Alec Foege, Confusion Is Next: The Sonic Youth Story, New York: St. Martin's Griffin, 1994.(англ.)
- Edvin Poncey. Sonic Youth: эстакада к вам в череп // «Экзотика» (Москва). — № 1 (1992). — С. 20-25.(рос.)
- David Keenan, "Sonic Youth", in Rob Young (ed.), The Wire Primers: A Guide to Modern Music, London: Verso, 2009, pp. 45—52.(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Sonic Youth [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Шерман Дрозд. Sonic Youth в радянському Києві. Легендарний концерт на Відрадному (2018)
- Концертні записи Sonic Youth
|