Марена середземноморська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Barbus meridionalis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марена середземноморська

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Коропові (Cyprinidae)
Підродина: Вусачеві (Barbinae)
Рід: Barbus
Вид: Марена середземноморська
Barbus meridionalis
A. Risso, 1827
Посилання
Вікісховище: Barbus meridionalis
EOL: 211931
ITIS: 688651
МСОП: 2567
NCBI: 77796

Марена середземноморська[2] (Barbus meridionalis) — вид коропоподібних риб родини коропових (Cyprinidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Він обмежений південною частиною басейну річки Рона та кількома прибережними потоками у Франції та кількома прибережними потоками на півночі Каталонії в Іспанії. Популяції з Східної Європи та Балкан, що раніше відносили до цього виду, зараз виокремлені у вид Barbus petenyi, а з Італії — до Barbus caninus.

Трапляється у верхніх і середніх течіях гірських річок з прозорими, проточними та багатими на кисень водами, а також у низинних районах, де відсутній Barbus barbus. Вид є залишком фауни дольодовикового періоду. Чутливий до забруднення.

Риба завдовжки до 27 см, вагою до 200 г.[3] Від марени звичайної відрізняється більшими лусками, дуже довгим анальним плавцем, золотистим кольором, перекресленим чорною смугою, і повною відсутністю зубчастих частинок на останньому твердому промені спинного плавника, що має опуклий профіль. По своїй бічній лінії він має 48-55 великих лусок. На краю верхньої губи є 4 вуса.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Мешкає в прозорих водах з піщаним та гравійним дном. Харчується дрібними безхребетними та (рідше) рослинами. Розмноження відбувається в період з травня по липень. Він може гібридизуватися з Barbus barbus і Barbus haasi.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Crivelli, A.J. (2006) Barbus meridionalis: інформація на сайті МСОП (англ.) 21 червня 2021
  2. О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.].: — Львів. 2012. с. 52
  3. Froese R., Pauly D. (eds.) (2016). Barbus meridionalis на FishBase. Версія за February 2016 року.