Йоган Генріх Блазіус
| Йоган Генріх Блазіус | |
|---|---|
 | |
| Народився |
7 жовтня 1809 Нюмбрехт |
| Помер |
26 травня 1870 (60 років) Брауншвейг |
| Країна |
Рейнський союз, Німецький союз |
| Діяльність | біолог, орнітолог, зоолог, викладач університету, бібліотекар, натураліст |
| Галузь | зоологія |
| Заклад | Брауншвейзький технічний університет |
| Членство | Леопольдина |
| Брати, сестри | Heinrich Wilhelm Blasiusd |
| Діти | Рудольф Блазіус (нім. Rudolf Blasius[de]), Вільгельм Блазіус (нім. Wilhelm Blasius[de]) |
 Йоган Генріх Блазіус у Вікісховищі | |
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
 | ||
|
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Blasius».
| ||
Йоган Генріх Блазіус (нім. Johann Heinrich Blasius, 7 жовтня 1809, Нюмбрехт — 26 травня 1870, Брауншвейг) — німецький зоолог, біолог, бібліотекар, орнітолог, професор, член Німецької академії наук Леопольдіни[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 7 жовтня 1809 року в Нюмбрехті.
З 1836 року був директором музею в Брауншвейгу, а в 1840 створив у місті Ботанічний сад при університеті. У 1840 — 1841 роках разом з кількома іншими німецькими науковцями здійснив подорож по Російській імперії, яку описав у праці «Raise im Europaichen Russland» (1844), де є ряд описів українського побуту.
Помер 26 травня 1870 року в Брауншвейгу.
Мандрівка через Україну[ред. | ред. код]
У книжці «Мандрівка в європейську Росію» (Брауншвайг, 1844), у розділі «Мандрівка через Україну», Блазіус зробив порівняльний аналіз побуту, психології, етнографічних особливостей українського і російського народів[2][3]:
Як і всі українці, вважають росіян своїми гнобителями, утискувачами, ворогами їхньої свободи… Українці мають зовсім інший контакт з життям та природою, як росіяни — нащадки кривичів…
Хати стоять по можливості вільно і не дуже правильно, кожна хата має свій фруктовий садок з численними яблунями, грушками, сливками та черешнями. Наочний доказ, що ці села в більшості належать вільним людям. Великий контраст для порівняння з тульськими (московськими) селами, в яких всі хати села стоять в один ряд по одному боці вулиці під одним дахом і де село ділиться взагалі тільки в два ряди. Хат під двома схилами даху годі знайти.
У крою та способі шиття свого одягу українці значно більше зближаються до західних слов'ян, ніж великоросів… Великорос кладе багато ваги на те, щоб бути пишно та коштовно одягненим — але зовсім не переймається прогріхами проти чистоти; українець у кожному разі тримається чисто, а одяг його зате скромний та невибагливий. Обличчя українців гладко поголене і тільки чорні вуса мають право залишитися непорушними…
В Україні звучать кожної неділі і у відпочинкових годинах з кожного вікна, з кожної світлиці смичкові або духові інструменти і жодне публічне свято не відбувається без спільної музики… Цю здібність мають українці для кожного уміння та мистецтва, до яких потрібно дещо самостійності, тільки що вони свої таланти нерадо використовують для загального добра. Майже у всіх духовних прикметах і здібностях українець просто протилежність до московита.
Роботи[ред. | ред. код]
- Naturgeschichte der Säugethiere Deutschlands, auch Fauna der Wirbelthiere Deutschlands — 1857
- Reise im europäischen Rußland in den Jahren 1840 und 1841, 2 Bde. — 1844
- Die Wirbelthiere Europa's — 1840.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Johann Blasius // Join the World Biographical Encyclopedia (англ.)
- ↑ Блазіус Йоган Генріх // Україна і українці очима світу. Бібліографічний покажчик / Міністерство культури України, Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого; упоряд.: О. І. Білик, К. М. Науменко; літ. ред. О. І. Бохан; наук. ред. В. О. Кононенко. — Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018. — С. 212. — 248 с.
- ↑ З книги Йоганна Генріха Блязіуса «Подорожі через Україну»: про побут і господарство України (1844 р.)] / Й. Г. Блязіус // Панчук I. I. Історія України очима іноземців: Довідник-хрестоматія. — Тернопіль: Мандрівець, 2009. — С. 266—267. — 304 с. — ISBN 978-966-634-421-5 (Серія "Словники та довідники’’) ISBN 978-966-634-399-7.
Література[ред. | ред. код]
- Блязіюс (Blasius) Йоган Гайнріх // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Січинський В. Блязіус Йоганн Генрих // Чужинці про Україну / Володимир Січинський. — Львів, 1991. — С. 74-76.
- Jürgen Hevers: Die Portraitbüste von Johann Heinrich Blasius im Staatlichen Naturhistorischen Museum in Braunschweig. In: Braunschweiger Naturkundliche Schriften Band 10 (2011), S. 123—148, ISSN 0174-3384
- Erwin Stresemann. Blasius, Johann Heinrich. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1955, Band 2, S. 289 f.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Johann Heinrich Blasius |
- Блязіюс Йоган Гайнріх // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 97. — 1000 екз.
- Професор-природознавець Йоган Блазіус про Україну в середині XIX століття // Німці, французи і англійці про Україну та український народ у XVII—XIX століттях / П. П. Брицький, П. О. Бочан; Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці: Технодрук, 2011. — С. 124—155. — 306 с. — ISBN 978-966-8658-82-2.
- Johann Heinrich Blasius[недоступне посилання з вересня 2019] als Persönlichkeit im BLIK — Braunschweiger Leit- und Informationssystem für Kultur [Архівовано 21 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Geschichte des Botanischen Gartens Braunschweig
- Mikroskop von Schiek in Berlin geliefert an J.H. Blasius für seinen Sohn Rudolf Heinrich Paul Blasius
|
|
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |