Burroughs large systems

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Burroughs large systems — підрозділ корпорації Burroughs Corporation, виокремлений з неї у 1970-ті роки, що займався проектуванням і виготовленням мейнфреймів і програмного забезпечення для них, а також загальна назва серій цих машин. Відмітними рисами даних мейнфреймів є стекова архітектура[en] зі щільним пакуванням «складів» (англ. syllables) — опкодів, за термінологією Burroughs, а також тісна і плідна взаємодія між розробниками апаратури і системними програмістами, зокрема тими, які займалися мовами програмування для нових комп'ютерів.

Першою машиною серії стала B5000, представлена 1961-го року. Машина була надзвичайно ретельно оптимізована для роботи програм, написаних новою на той час мовою ALGOL 60. Розвитком стали мейнфрейми B5500, серйозно перепроектовані B6500 і B6700, а також несумісна лінія B8500. Поняття «Burroughs Large Systems» означало всі ці лінії комп'ютерів, на противагу машинам серій B2000/3000/4000, орієнтованим на COBOL (Burroughs Medium Systems), і малим комп'ютерам з гнучкою архітектурою B1000 (Burroughs Small Systems).

Файл:B6700.jpg
Зображення 4.5 з монографії, опублікованій у ACM. Елліот Органік, 1973 рік.

B5000[ред. | ред. код]

Перша машина першої серії, Burroughs B5000[1], спроектована на початку 1961 року командою, очолюваною Робертом Бартоном. Результатом роботи стала унікальна машина, що випереджала свій час. Впливовий вчений-інформатик Джон Меші високо цінував дизайн комп'ютера: «Я завжди вважав B5000 одним з найбільш інноваційних прикладів дизайну, що поєднує у собі аспекти як апаратного, так і програмного забезпечення».[2]

Наступною за B5000 стала машина B5500[3], де замість пам'яті на магнітному барабані з'явилися жорсткі диски, а також B5700 з підтримкою багатопроцесорності. Лінія B5000 значною мірою вплинула на дизайн машини B6500, для якої фірма Burroughs також здійснила портування операційної системи Burroughs MCP (англ. Master Control Program).

Унікальні особливості[ред. | ред. код]

  • Апаратура була спроектована з врахуванням вимог програмістів, а також для підтримки «з нуля» мов програмування високого рівня
    • Відсутність асемблера і мови асемблера: все системне програмне забезпечення розроблене на різновиді мови ALGOL 60. Втім, ESPOL мав оператори, що відповідали кожному машинному слову комп'ютера.
  • Незначна кількість програмно-доступних регістрів
  • Стекова архітектура
  • Спрощений набір інструкцій процесора
  • Увесь код є реентрантним автоматично (зображення 4.5 зі статті у ACM показує чому саме)
  • Частково тегова і дескрипторна архітектура, керована даними (англ. data-driven)
  • Підтримка асиметричної багатопроцесорності
  • Високорівнева операційна система (MCP, Master Control Program)
  • Підтримка інших мов, таких як COBOL
  • Потужні засоби роботи з рядками
  • Засоби виявлення помилок і тестування програм
  • Одна з перших комерційних реалізацій віртуальної пам'яті[NB 1]
B5x00 Relative Addressing[4]
SALF[a] T0
A38
T1
A39
T2
A40
MSFF[b] Base Contents Index Sign Index
Bits[c]
Max
Index
OFF - - - - R Address of PRT + T 0-9
A 38-47
1023
ON OFF - - - R Address of PRT + T 1-9
A 39-47
511
ON ON OFF - OFF F Address of last RCW[d] or MSCW[e] on stack + T 2-9
A 40-47
255
ON ON OFF - ON (R+7)[f] F register from MSCW[e] at PRT+7 + T 2-9
A 40-47
255
ON ON ON OFF - C[g] Address of current instruction word + T 3-9
A 41-47
127
ON ON ON ON OFF F Address of last RCW[d] or MSCW[e] on stack - T 3-9
A 41-47
127
ON ON ON ON ON (R+7)[f] F register from MSCW[e] at PRT+7 - T 3-9
A 41-47
127
Notes:
  1. SALF Subroutine Level Flipflop
  2. MSFF Mark Stack FlipFlop
  3. For Operand Call (OPDC) and Descriptor Call (DESC) syllables, the relative address is bits 0-9 (T register) of the syllable. For Store operators (CID, CND, ISD, ISN, STD, STN), the A register (top of stack) contains an absolute address if the Flag bit is set and a relative address if the Flag bit is off.
  4. а б RCW  Return Control Word
  5. а б в г MSCW Mark Stack Control Word
  6. а б F register from MSCW at PRT+7
  7. C (current instruction word)-relative forced to R (PRT)-relative for Store, Program and I/O Release operators

Дизайн системи[ред. | ред. код]

Підтримка мов програмування[ред. | ред. код]

B6500[ред. | ред. код]

B8500[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Burroughs (1961–1986)
B5000 1961 перша система, комп'ютер другого покоління (дискретні транзистори)
B5500 1964 триразовий приріст швидкодії[5]
B6500 1969 комп'ютер третього покоління (інтегральні схеми), до 4-х процесорів
B5700 1971 нова назва B5500[джерело?]
B6700 1971 нова назва B6500[джерело?]
B7700 1972 швидший процесор, кешування стека, до 8 «реквесторів» (ЦП або процесорів вводу-виводу)
B6800 1977? напівпровідникова оперативна пам'ять, архітектура NUMA
B7800 1977? швидший варіант B6800, до 8 реквесторів
B5900 1980? напівпровідникова пам'ять, архітектура NUMA. До 4-х процесорів B5900 прив'язаних до локальної пам'яті, а також спільна пам'ять «Global Memory»
B6900 1979? вдосконалення B6900
B7900 1982? швидша кеш-пам'ять для коду і даних, NUMA (гнучка реалізація пам'яті, без жорсткої прив'язки до ЦП), 1-2 блоки HDU (ввід-вивід), 1-2 «процесори прикладних програм»[уточнити], 1-4 центральних процесори
A9/A10 1984 машина класу B6000, перша реалізація конвеєрного процесора (A10: двопроцесорна система), eMode Beta (розширена адресація пам'яті)
A12/A15 1985 машина класу B7000, нова реалізація у вигляді програмованих логічних масивів Motorola MCA1 (пізніше MCA2) за технологією ECL
Unisys (1986–дотепер)
Micro A 1989 настільний «мейнфрейм» з одночиповим процесором SCAMP[6][7].
Clearpath HMP NX 4000 198? ??
Clearpath HMP NX 5000 199? ??
Clearpath HMP LX 5000 1998 Повністю програмна реалізація архітектури Burroughs Large systems: машина емулюється на процесорах Intel Xeon[8]
Libra 100 2002? ??
Libra 200 200? ??
Libra 300 200? ??
Libra 400 200? ??
Libra 500 2005? наприклад, Libra 595[9]
Libra 600 2006? ??
Libra 700 2010 наприклад, Libra 750[10]

Лінійки комп'ютерів[ред. | ред. код]

ALGOL[ред. | ред. код]

Докладніше: ALGOL

У Burroughs large systems реалізовано стекову архітектуру, що походить від мови ALGOL. Це є суттєвою відмінністю від таких архітектур, як PDP-11, Motorola 68000 і Itanium (лінійне адресування), або x86 (адресування з сегментацією).

ESPOL і NEWP[ред. | ред. код]

DCALGOL і Message Control Systems (MCS)[ред. | ред. код]

DMALGOL і бази даних[ред. | ред. код]

Стекова архітектура[ред. | ред. код]

Швидкодія стеку і загальна продуктивність[ред. | ред. код]

Відображення (mapping)[ред. | ред. код]

Процедури[ред. | ред. код]

Run invocation type[ред. | ред. код]

Inline-процедури[ред. | ред. код]

Асинхронні виклики[ред. | ред. код]

Дисплейні регістри[ред. | ред. код]

Пам'ять масивів[ред. | ред. код]

Переваги і недоліки[ред. | ред. код]

Тегова архітектура[ред. | ред. код]

Архітектура, заснована на дескрипторах[ред. | ред. код]

Набір команд[ред. | ред. код]

Багатопроцесорність[ред. | ред. код]

Вплив[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Якщо не враховувати Ferranti Atlas як комерційну машину.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. The Operational Characteristics of the Processors for the Burroughs B5000. Revision A (en). Burroughs Corporation. 1963. 5000-21005.  Проігноровано невідомий параметр |mode= (довідка)
  2. John Mashey (2006-08-15). "Admired designs / designs to study". comp.arch. (Google Groups). Retrieved on 2007-12-15.
  3. Burroughs B5500 Information Processing System Reference Manual. Burroughs. May 1967. 1021326.  Проігноровано невідомий параметр |mode= (довідка)
  4. Взято з документа: Table 5-1 Relative Addressing Table (pdf). Burroughs B5500 Information Processing Systems Reference Manual. Systems Documentation (en). Burroughs Corporation. May 1967. с. 5-4. 1021326. 
  5. George Gray (October 1999). Burroughs Third-Generation Computers. Unisys History Newsletter 3 (5). Архів оригіналу за September 26, 2017.  Проігноровано невідомий параметр |mode= (довідка)
  6. Picture of SCAMP (en). Dave's Old computers. 
  7. Reitman, Valerie (January 18, 1989). Unisys Ready To Offer A Desktop Mainframe. Philadelphia Inquirer. Процитовано 2011-04-16. 
  8. (June 8, 1998). "Unisys Accelerates Mainframe Rebirth with New ClearPath Enterprise Servers, Aggressive New Pricing" (in en). Прес-реліз.
  9. Libra 595. Unisys. 
  10. Libra 750. Unisys. 

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "InfMan69", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "yt_burr", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Da8500", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.