Chantiers de l'Atlantique

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Chantiers de l'Atlantique
CdA
Тип Приватна компанія
Форма власності акціонерне товариство з радою директорів s.a.i.d[1]
Галузь Суднобудування
Засновано 1862; 162 років тому (1862)
Штаб-квартира Saint-Nazaire, France
Продукція круїзне судно
пором
танкер
фрегат
науково-дослідне судно
Виторг US$3.1 billion (2021)
Власник(и) French Stated
Співробітники 3,500 (2021)[2]
Chantiers de l'Atlantique
Мапа
CMNS: Chantiers de l'Atlantique у Вікісховищі

Chantiers de l'Atlantiqueверф у Сен-Назері, Франція. Одна з найбільших у світі верфей, яка будує широкий спектр комерційних, військово-морських і пасажирських суден. Розташована поблизу Нанта, в гирлі річки Луари та глибоких водах Атлантики, що полегшує плавання великих кораблів на верфі та з неї.

Верф належала Alstom з 1976 року, потім стала Alstom-Atlantique, а пізніше була частиною Aker Yards, коли Aker Group придбала бізнес Alstom Marine у 2006 році[3][4]. У 2008 році південнокорейська компанія STX Corporation придбала Aker Yards, і верф стала частиною STX Europe (утвореної шляхом перейменування Aker Yards[5].

Після банкрутства корпорації STX верф була придбана французьким урядом і повернула свою початкову назву Chantiers de l'Atlantique.

Історія[ред. | ред. код]

Нафтовий танкер "Batillus" наприкінці процесу будівництва в Сен-Назері, заправляється в Порт-Вендре
Normandie у процесі будівництва
Будується гігантський океанський лайнер Queen Mary 2

Сучасна верфь Chantiers de l'Atlantique виникла на основі Ateliers et Chantiers de Saint-Nazaire Penhoët, Сен-Назер, Франція, відомого будівництвом трансатлантичних лайнерів: France, Île de France і Normandie.

Верф була перейменована на свою нинішню назву в 1955 році в результаті злиття Ateliers et Chantiers de la Loire і Ateliers et Chantiers de Penhoët. У 1961 році вона побудувала трансатлантичний океанський лайнер France, найдовше пасажирське судно у світі лише загалом, але не по ватерлінії[6]. Після будівництва останнього лайнера Compagnie Générale Transatlantique і закриття Суецького каналу верф почала будувати великі танкери, зокрема Batillus, Bellamya, Pierre Guillaumat і Prairial. Для цієї мети був побудований новий сухий док, який дозволив будувати танкери вантажопідйомністю понад один мільйон тонн, але він залишався в основному невикористаним, за винятком будівництва в 1975–1976 роках сестринських кораблів Gastor і Nestor, а потім знову простоював до будівництва лайнера Cunard Queen Mary 2[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SIRENE
  2. Statement of extra-financial performance 2019. Chantiers de l'Atlantique. Процитовано 25 лютого 2021.
  3. Aker Yards and Alstom Marine Complete Transaction. Asdnews.com. Архів оригіналу за 21 September 2017. Процитовано 26 липня 2012.
  4. Aker Yards and Alstom Marine plan to join forces. Alstom.com. Архів оригіналу за 23 October 2013. Процитовано 26 липня 2012.
  5. Aker Yards to be renamed STX Europe. Reuters. 3 вересня 2008. Архів оригіналу за 3 April 2015. Процитовано 26 липня 2012.
  6. SS France, SS Norway. Maritime Matters. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  7. Megastructures: Queen Mary 2. Процитовано 12 вересня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]