Харофіцієві
| ?Charophyceae | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Надцарство: | Archaeplastida |
| Царство: | Зелені рослини (Viridiplantae) |
| Підцарство: | Streptophyta |
| Відділ: | Харофіти (Charophyta) |
| Клас: | Charophyceae Rabenhorst, 1863 |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Charophyceae |
 EOL: | 3907 |
 ITIS: | 9418 |
 NCBI: | 304574 |
| Fossilworks: | 55111 |
Харофіцієві (Charophyceae) — клас зелених водоростей, близькоспоріднених із вищими рослинами.
Клас порівняно невеликий за обсягом (об'єднує близько 400 видів сучасної флори та близько 1000 видів викопних), але надзвичайно важливий у філогенетичному відношенні, оскільки саме примітивні харофіцієві стали пращурами вищих рослин[1].
Клас об'єднує мікро- та макроскопічні водорості, що, як і зигнематофіцієві (Zygnematophyceae =Conjugatophyceae), представляють фрагмопластну лінію еволюції. Проте, на відміну від зигнематофіцієвих, харофіцієві зберегли джгутикові стадії, причому вони, подібно до сперматозоїдів моховидних та плауновидних, мають асиметричну систему джгутикових коренів та вкриті субмікроскопічними лусочками[2].
Харофіцієві розмножуються як нестатевим, так і статевим шляхом. Нестатеве розмноження у неспеціалізованих форм відбувається поділом клітин надвоє, фрагментацією таломів, дводжгутиковими зооспорами та зрідка — акінетами. У високоспеціалізованих водоростей з порядку Charales поширено вегетативне розмноження вивідковими бруньками.
Представники класу трапляються в прісних та солоних водоймах, ґрунтах, аерофітоні[1].
До кінця 1990-х років клас розглядали як монотипний, з одним порядком — Charales. На початку 2000-х до групи стали об'єднувати інші види з відкритим мітозом (подібним до вищих рослин), персистентним телофазним веретеном та цитокінезом за участі кільцевої борозни або фрагмопласта[3].
За молекулярними критеріями, які добре узгоджувалися з багатьма цитологічними та морфологічними ознаками, клас поділяли на п'ять порядків[4]: Chaetoshpaeridales, Chlorokybales, Klebsormidiales, Coleochaetales та Charales. Основними фенотипічними ознаками порядків вважали тип морфологічної структури та план будови тіла (зокрема, наявність членисто-мутовчастої будови), особливості цитокінезу (зокрема, чи бере в ньому участь кільцева борозна), здатність до розмноження за допомогою зооспор, наявність статевого процесу, та ін.
- ↑ а б Костіков, Царенко. Альгологія, 2013, с. 353, Клас Charophyceae.
- ↑ Костіков, Царенко. Альгологія, 2013, Клас Charophyceae.
- ↑ Г. М. Паламарь-Мордвинцева, П. М. Царенко, 2009, с. 140, Клас Харофіцієві – Charophyceae.
- ↑ Костіков, Царенко. Альгологія, 2013, Клас Charophyceae. Система класу.
- Водоросли. Справочник / Вассер С. П., Кондратьева Н. В., Масюк Н. П. и др. — К. : Наук. думка, 1989. — 608 с. (с. 503—509). — ISBN 5-12-000486-5
- Костіков І. Ю., Царенко П. М. Альгологія : рукопис підручника для студентів 3-4 курсу спеціальності «ботаніка». — Київ, 2013.
- Г. М. Паламарь-Мордвинцева, П. М. Царенко (2009). Место и значение Charales в системе органического мира (PDF). Альгология. 19 (2): 117—134. ISSN 0868-8540.