Diary of Dreams

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Diary of Dreams
Diary of Dreams.jpg
Основна інформація
Жанр Darkwave
synthgothic
Роки 1994 — наші дні
Країна Німеччина Німеччина
Місто Дюссельдорф
Мова Англійська
Німецька
Лейбл Accession Records
Dion Fortune
Metropolis
Alter Ego
Склад Adrian Hates
Gaun:A
D.N.S.
Taste
Torben Wendt

www.diaryofdreams.de
Commons-logo.svg Diary of Dreams у Вікісховищі

«Diary of Dreams» — німецький музичний гурт, що працює у таких жанрах як synthgothic та darkwave. Їхня музика приваблює найрізноманітнішу аудиторію: комусь близькі відгомони традиційної німецької холодності і прямолінійності, як у Rammstein, мелодійність і чуттєва лірика приваблюють прихильників гітарної готики і шанувальників HIM, ну а фани «Depeche Mode» теж небайдужі до «Diary of Dreams», завдяки прогресивному синтезаторному електронному звучанню.

Історія[ред.ред. код]

Diary of Dreams був задуманий як сольний проект бас-гітариста культового готик-метал гурту «Garden of Delight» Адріана Хейтса (Adrian Hates).

Корені успіху гурту слід шукати в історії його виникнення, ще в кінці 80-х: саме тоді Адріан вирішив створити сольний проект, але через зайнятість у Garden of Delight, перший альбом проекту — «Cholymelan», з'явився лише у 1994 році на лейблі Dion Fortune. Альбом отримав доволі високі оцінки зі сторони преси та аудіторії. У той час Diary of Dreams складався з двох учасників — Адріана Хейтса та гітариста Алістера Кейна (Alistair Kane).

Adrian Hates

Домігшись успіху, Адріан створив власний лейбл «Accession Records», на якому, впродовж наступних років, видавалися альбоми як «Diary of Dreams», так і багатьох інших індустріальних та готичних проектів зі всього світу. Першим записом «Diary of Dreams» на новому лейблі, став другий альбом, «End of Flowers». Йому вдалося закріпити за проектом репутацію одного з найперспективніших гуртів готичної сцени.

У 1997 році побачив світ третій альбом «Bird Without Wings», який став черговим етапом успіху гурту — у DIARY OF DREAMS з'являються багато шанувальників по всій Європі і увагу до нового альбому виявляють не тількі андеґраундні субкультурні видання, але і мейнстрімна музична преса. Але насправді переломним став 1998 рік. До складу гурту ввійшли два нових учасника — Олаф Шанінг та Кристіан Бергхофф. Завдяки цьому, гурт починає активну гастрольну діяльність з новою програмою з альбому «Psychoma?». Музика стає більш хітовою та більш електронною — те меланхолійне, середньотемпове звучання, яке стало «фірмовою фішкою» «Diary of Dreams», було закладене саме на цій платівці. На хвилі нової популярності Хейтс вирішує перевидати старі записи — так з'являється компіляція «Moments of Bloom». Вона складалась з восьми треків із перших двох альбомів, записаних в новій обробці; а також містила чотири нові треки. Хейтс починає активно займатися справами лейблу «Accession Records»: підписано контракти з гуртами «Haujobb», «Assemblage 23», «Claire Voyant». Також Адріан продюсував дебютний альбом гурту «Diorama» — «Pale» (альбом теж випустив «Accession Records»).

У 2000-му виходить нова робота «One of 18 Angels». Платівка багата саме на клубні бойовики: Butterfly: Dance!, Chemicals, No-body left to blame. Гурт тривало гастролює: концерти відбувалися як у клубах, так і на великих фестивалях, на кшталт «Orcus Fest» чи «Wave-Gotik-Treffen».

У листопаді 2001 з'явився сингл «O'Brother Sleep». Композицію представлену на ньому можна охарактеризувати як EBM. Сингл очолив Німецький альтернативний чарт DAC. У березні наступного року вийшов наступний сингл «Amok» він став ще успішнішим ніж попердник: пісня стала своєрідною візитною карткою DoD. Врешті решт на початку літа 2002 виходить альбом «Freak perfume», який став знаковим не тільки у творчості німецького колективу, але й узагалі в європейській готік-сцені. Рецензії на нього з'являлися не тільки у субкультурних виданнях, але і у мейнстрімній музичній пресі.

24 вересня 2011 року гурт виступив в Києві на українському готичному фестивалі «Діти Ночі: Чорна Рада»[1].

Музиканти[ред.ред. код]

На концертах Адріану Хейтсу допомагають запрошені музиканти. Найчастіше це перкусіоніст, гітарист та клавішник. За 15 років існування колективу, концертний склад постійно оновлювався, час від часу приходять нові люди. Єдиним «довгожителем» є гитарист Гаун:А, який виступає з гуртом з кінця 90-х.

Дискографія[ред.ред. код]

Повноформатні альбоми[ред.ред. код]

Синґли[ред.ред. код]

Збірники, перевидання, концертні альбоми та інше[ред.ред. код]

DVD[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]