Fathers and Sons

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Fathers and SonsM:
Fathers and Sons.jpg
Студійний альбом
Виконавець Мадді Вотерс
Дата випуску серпень 1969
Записаний • 21, 22 і 23 квітня 1969, Ter-Mar Studios, Чикаго, Іллінойс;
• 24 квітня 1969, Super Cosmic Joy-Scout Jamboree, Чикаго, Іллінойс
Жанр блюз
Тривалість 64 хв 32 с
Мова англійська
Лейбл Chess (LP/S-127)
Продюсер Норман Дейрон
Професійні огляди
AllMusic 3/5 зірок посил.
• Blues.ru 4/5 зірок посил.
Хронологія Мадді Вотерса
Попередній
←
After the Rain (1969)
They Call Me Muddy Waters (1971)
Наступний
→

Fathers and Sons — подвійний студійний альбом американського блюзового музиканта Мадді Вотерса, випущений у серпні 1969 року лейблом Chess.

Історія альбому[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

Запис[ред. | ред. код]

Обкладинка[ред. | ред. код]

Ілюстрація обкладинки Fathers and Sons була створена Доном Вілсоном на основі розписів Мікеланджело в Сікстинській капелі. Дизайн альбому був розроблений компанією Daily Planet. Розширене перевидання 2001 року на MCA Records містить дизайн, створений Майком Фінком.

Позиції в чартах[ред. | ред. код]

У 1969 році Fathers and Sons посів 70-е місце в чарті Billboard 200, ставши найуспішнішим альбомом Мадді Вотерса в хіт-парадах; це було найвище місце музиканта на вершині чартів. Наступним потраплянням до чартів Вотерса став випуск альбому Hard Again лише у 1977 році.

Реакція критиків[ред. | ред. код]

Оглядач AllMusic Ліндсей Плейнер поставив альбому Fathers and Sons оцінку 3 з 5. Дмитро Казанцев з Blues.Ru у своїй рецензії поставив альбому оцінку 4 з 5, а Олексій Калачов також 4 з 5.

Журналіст Піт Велдінг у своєму огляді для Rolling Stone (24 травня 2001) назвав цей альбом «одним з найкращих виступів Мадді Вотерса», відзначившу гру Баттерфілда і Сема Лея на барабанах.

Список композицій[ред. | ред. код]

  1. «All Aboard» (Маккінлі Морганфілд) — 2:50
  2. «Mean Disposition» (Маккінлі Морганфілд) — 5:42
  3. «Blow Wind Blow» (Маккінлі Морганфілд) — 3:35
  4. «Can't Lose What You Ain't Never Had» (Маккінлі Морганфілд) — 3:03
  5. «Walkin' Thru the Park» (Маккінлі Морганфілд) — 4:45
  6. «Forty Days and Forty Nights» (Бернард Рот) — 3:04
  7. «Standin 'Round Crying» (Маккінлі Морганфілд) — 4:01
  8. «I'm Ready» (Віллі Діксон) — 3:33
  9. «Twenty Four Hours» (Едді Бойд) — 4:46
  10. «Sugar Sweet» (Мел Лондон) — 2:16
записані під час концерту в Super Cosmic Joy-Scout Jamboree
  1. «Long Distance Call» (Маккінлі Морганфілд) — 3:35
  2. «Baby Please Don't Go» (Маккінлі Морганфілд) — 3:05
  3. «Honey Bee» (Маккінлі Морганфілд) — 3:57
  4. «The Same Thing» (Віллі Діксон) — 6:00
  5. «Got My Mojo Working (Part 1)» (Престон Фостер) — 3:39
  6. «Got My Mojo Working (Part 2)» (Престон Фостер) — 5:33

Учасники запису[ред. | ред. код]

Технічний персонал
  • Норман Дейрон — продюсер
  • Рон Мало (1—10), Райс Гамел (11—16) — інженер
  • Дон Вілсон — ілюстрація
  • Daily Planet — дизайн альбому
  • Піт Велдінг, Філ Чесс, Віллі Діксон — консультанти

Посилання[ред. | ред. код]