Firefly (авіакомпанія)
| ||||
Тип | авіакомпанія | |||
---|---|---|---|---|
Дата заснування | 2007 | |||
Хаби | Аеропорт Султан Абдул Азіз Шах | |||
Альянс | Oneworld | |||
Штаб-квартира | Міжнародний аеропорт «Куала-Лумпур»[1] | |||
Сайт | fireflyz.com.my |
FlyFirefly Sdn Bhd, що діє як Firefly, — бюджетна авіакомпанія Малайзії зі штаб-квартирою в Аеропорту імені султана Шах-Абдул-Азіза (Субанг, Селангор), повністю належить національному державному авіаперевізнику Malaysia Airlines[2].
Головним транзитним вузлом (хабом) авіакомпанії є аеропорт імені султана Шах-Абдул-Азіза в Субанзі, в ролі додаткових хабів використовуються Міжнародний аеропорт Пенанг і Міжнародний аеропорт Сенаї.
Перший комерційний рейс авіакомпанії був виконаний 3 квітня 2007 року з Пенанга в Кота-Бару.
Firefly експлуатує три транзитних вузла в аеропортах Пенанга, Субанга і Себаї, пов'язуючи їх щільною мережею регулярних рейсів з головним хабом Malaysia Airlines в Міжнародному аеропорту Куала-Лумпура. Основними маршрутами місцевого значення авіакомпанії з Пенанга є пункти призначення у Лангкаві, Кота-Бару, Субанг, Куала-Теренггану та Куантан. В аеропорти цих міст виконується за два регулярних рейси щодоби. Раз на добу з Пенанга здійснюються рейси в Таїланд на острови Самуї і Пхукет. Регулярні рейси з Субанга виконуються в аеропорти Пенанга, Лангкаві, Алор-Сетара, Джохор-Бару, Куала-Теренггану, Кота-Бару, Сінгапур, таїландський Самуї і індонезійська Пеканбару.
8 березня 2009 року авіакомпанія призупинила регулярні перевезення з Пенанга у Куала-Теренггану, Кота-Бару, Кох-Сауї і Куантан[3], відновивши їх лише через два роки[4].
- Індонезія
- Батам — Аеропорт Ханг-Надім
- Банда-Ачех — Міжнародний аеропорт Банда-Ачех
- Медан — Міжнародний аеропорт Медан
- Пеканбару — Міжнародний аеропорт Паканбару
- Малайзія
- Алор-Стар — Аеропорт імені султана Абдула Халіма
- Іпох — Аеропорт імені султана Азлана Шаха
- Джохор-Бару — Міжнародний аеропорт Сенаї
- Кертех — Аеропорт Кертех
- Кота-Бару — Аеропорт імені султана Ісмаїла Петра
- Кота-Кінабалу — Міжнародний аеропорт Кота-Кінабалу
- Куала-Лумпур — Міжнародний аеропорт Куала-Лумпур
- Куала-Тренггану — Аеропорт імені султана Махмуда
- Куантан — Аеропорт імені султана Хаджі Ахмада Шаха
- Кучинг — Міжнародний аеропорт Кучинг
- Лангкаві — Міжнародний аеропорт Лангкаві
- Пенанг — Міжнародний аеропорт Пенанг
- Сандакан — Аеропорт Сандакан
- Сібу — Аеропорт Сібу
- Субанг — Аеропорт імені султана Абдула Азіза Шаха хаб
- Сінгапур
- Таїланд
Номери регулярних рейсів Firefly розподілені у відповідності з географією пунктів призначень.
Діапазон номерів | Регіон |
FY 1000 — FY 1999 | Внутрішні з Пенанга (включаючи рейси в Субанг) |
FY 2000 — FY 2999 | Внутрішні з Субанга (включаючи рейси в Пенанг) |
FY 3400 — FY 3499 | Індонезія |
FY 3500 — FY 3599 | Сінгапур |
FY 3600 — FY 3699 | Таїланд |
FY 5000 | Тренувальні польоти |
FY 6000 — FY 6999 | Додаткові рейси |
Станом на березень 2011 року повітряний флот авіакомпанії Firefly представляли літаки, середній вік яких становив 4,5 року[5]:
Тип літака | В експлуатації | Замовлено | Опціон | Пасажирських місць |
ATR 72-500 | 10 | 0 | 10 | 72 |
Boeing 737-400 | 1 | 0 | 0 | 162 |
Boeing 737-800 | 3 | 30 | 0 | 189[6][7] |
Всього | 14 | 30 | 10 |
Авіакомпанія Firefly почала комерційні перевезення на п'ятидесятимісних літаках Fokker F50. 29 жовтня 2007 року компанія орендувала третій за рахунком літак Fokker F50 і ввела регулярний рейс між Пенангом і Субангом.
26 червня 2007 року Malaysia Airlines підписала угоду про придбання десяти літаків ATR 72-500 з опціоном на ще десять одиниць, які згодом замінили в Firefly літаки Fokker F50[8][9][10][11].
26 серпня 2010 року авіакомпанія оголосила про розміщення замовлення на 4 літаки Boeing 737-800[12], а 8 листопада 2010 року — ще на 30 літаків того ж типу з кінцевою датою поставки в кінці 2015 року. Дані лайнери планується використати для розширення маршрутної мережі в східній частині Малайзії та міжнародного ринку авіаперевезень на ближніх та середніх дистанціях. Перший Boeing 737-800 надійшов авіаперевізнику у грудні 2010 року та почав роботу на регулярних рейсах 15 січня наступного року[13].
- ↑ https://www.fireflyz.com.my/my/en/general-conditions-of-carriage.html
- ↑ Contact Info [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ «Firefly suspends some flights from Penang» [Архівовано 12 березня 2009 у Wayback Machine.], «Business Times», 2009-03-09
- ↑ Firefly Strengthens Its Current Network with the Increase of Turboprop Fleet. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ Firefly fleet list at planespotters.net. Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ Jeeva. Firefly’s lowest unit cost achievable. The Star (Malaysia). Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 24 квітня 2022.
- ↑ Firefly expands with 737-800. Firefly (Malaysia). Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ MAS inks RM62m deal. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 17 травня 2019.
- ↑ Our Fleet | Firefly. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ Positioning itself — Carving out its own seat. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 14 лютого 2019.
- ↑ Presenna Nambiar (12 серпня 2008). MAS finalising payment options. Business Times. Процитовано 12 серпня 2008.[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ Marina Emmunuel. Firefly to double ATR fleet to fuel expansion. Business Times Malaysia. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 1 вересня 2017.
- ↑ Jeeva. Firefly plans to expand services and take up 30 B737-800s. The Star (Malaysia). Архів оригіналу за 12 червня 2012. Процитовано 24 квітня 2022.
- Karim, F. N., «Firefly to start services April 2», Business Times, March 15, 2006
- Yeow, J. & Francis, I., «MAS to launch Firefly», The Sun, March 15, 2006
- Офіційний сайт авіакомпанії Firefly [Архівовано 3 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Firefly Latest Timetable [Архівовано 7 червня 2016 у Wayback Machine.]