Galictis cuja
| Galictis cuja | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Мустелові (Mustelidae) |
| Рід: | Гризон (Galictis) |
| Вид: | G. cuja
|
| Біноміальна назва | |
| Galictis cuja | |
| |
| Мапа поширення виду | |
Galictis cuja (гризон малий[1]) — хижий ссавець родини Мустелових (Mustelidae).
Країни поширення: Аргентина, Болівія, Бразилія, Чилі, Парагвай, Перу. Займають широкий спектр середовищ існування. Їх можна знайти в екстремально посушливому Чако, в середовищі з великим рослинним покривом, поблизу відкритої води, у листопадних і вічнозелених лісах, саванах і гірських районах до 4200 метрів. Цей вид також може бути знайдений в сільськогосподарських районах в пампасах[2].
Морфометрія. Голова і тіло довжиною 280—508 мм, хвіст завдовжки 120—193 мм, а вага 1.0—2.5 кг[3].
Опис. Тварина має довге тіло з міцними ногами. Обличчя чорне, чорний колір поширюється до грудей і підчеревця. Боки і низ, в тому числі ноги, різко контрастують з кольором спини. Колір спини жовто-сірий або коричневий. Біла смуга простягається на лобі і з боків шиї, виокремлюючи чорне лице[2][3].
Гризони є одними з більш соціальних видів мустелових. Хоча вони поодинокі мисливці, їх спостерігали групами по 2 і більше особин. У неволі гризонів утримували групами або парами в одному вольєрі. Дикі гризуни також були помічені, як рухалися разом групами, що складалися з дорослої самиці та молодняку. Активні як удень, так і вночі. Повідомляється, що представники цього роду легко приручаються, якщо їх ловити молодими. Тривалість життя невідома[2].
Поживою є малі та середні хребетні тварини, включаючи гризунів, зайцеподібних, птахів, жаб, ящірок і змій, яйця[3].
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ а б в Melrose, R. (2004). Galictis cuja. Animal Diversity Web. Процитовано 23.02.2025.
- ↑ а б в Nowak, R. M. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 157. — ISBN 0801880327.