Колібрі сапфіроволобий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Klais)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колібрі сапфіроволобий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Підродина: Колібрині (Trochilinae)
Триба: Trochilini
Рід: Сапфіроволобий колібрі (Klais)
Reichenbach, 1854[2]
Вид: Колібрі сапфіроволобий
Klais guimeti
(Bourcier, 1843)[3][4]
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Trochilus guimeti
Посилання
Вікісховище: Klais guimeti
Віківиди: Klais guimeti
ITIS: 555084
МСОП: 22687167
NCBI: 304652

Колі́брі сапфіроволобий[5] (Klais guimeti) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці. Вид названий на честь французького хіміка Жана-Батіста Ґіме[6]. Це єдиний представник монотипового роду Сапфіроволобий колібрі (Klais).

Сапфіроволобий колібрі

Довжина птаха становить 7,5-8,5 см, самці важать 2,9 г, самиці 2,7-2,9 г. У самців довжина крила становить 45-52,5 мм, у самиць 44-48,5 мм, у самців довжина хвоста становить 25,5-31 мм, у самиць 23-27 мм у самців довжина дзьоба становить 12-13,5 мм, у самиць 11,5-14 мм.

У самців тім'я пурпурове або фіолетово-синє з металевим відблиском, потилиця синьо-зелена або зелена. Верхня частина тіла і боки бронзово-зелені ао синьо-зелені з металевим відблиском. Надхвістя більш зелене або синьо-зелене. Стернові пера синьо-зелені, біля основи більш зелені, на кінці чорнувато-сині з зеленим краєм на кінчику. Горло, підборіддя і щоки фіолетові або пурпурово-сині. Решта нижньої частини тіла сірувато-коричнева, груди сильно поцятковані металево-зеленими або бронзово-зеленими плямками. За очима білі плямки. Дзьоб короткий, прямий, чорний. Очі карі. Лапи сірувато-коричневі.

Самиці мають подібне забарвлення, однак верхня частина голови у них синьо-зелена, а не фіолетова. Нижня частина тіла світло-сіра, боки металево-зелені або бронзово-зелені. Центральні стернові пера зелені, решта біля основи зелені, на кінці сталево-сині, кінчики у них сірі.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[7]

  • K. g. merrittii (Lawrence, 1860) — від східного Гондурасу до східної Панами;
  • K. g. guimeti (Bourcier, 1843) — Прибережний хребет Анд на півночі Венесуели, гори Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуели, східні схили Анд в Колумбії, Еквадорі і на крайній півночі Перу;
  • K. g. pallidiventris Stolzmann, 1926 — східні схили Анд в Перу і Болівії.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Сапфіроволобі колібрі мешкають в Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть на узліссях вологих тропічних лісів, на порослих чагарниками галявинах, а також в садах і на тінистих кавових плантаціях у Венесуелі. Зустрічаються на висоті від 50 до 1900 м над рівнем моря, в Коста-Риці на висоті від 200 до 850 м м над рівнем моря, в Колумбії на висоті від 400 до 1850 м над рівнем моря, у Венесуелі на висоті від 150 до 1900 м над рівнем моря.

Сапфіроволобі колібрі живляться нектаром квітучих рослин, які продукують невелику кількість нектару, а також комахами, яких ловлять в польоті. Вони шукають нектар в нижньому і середньому ярусах лісу, іноді захищають кормові території. В Коста-Риці сезон розмноження у сапфіроволобих колібрі триває з січня по травень. Гніздо невелике, чашоподібне, товстостінне, робиться з моху, встелюється рослинним пухом, розміщується на висоті від 1,5 до 4,5 м над землею. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 10 днів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Klais guimeti: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 21 грудня 2022
  2. Reichenbach, Ludwig (1854). Aufzählung der Colibris Oder Trochilideen in ihrer wahren natürlichen Verwandtschaft, nebst Schlüssel ihrer Synonymik. Journal für Ornithologie (Supplement) (нім.). 1: 1–24 [13].
  3. Jules Bourcier: Oiseaux Mouches nouveaux on mal connus. T. 13. Revue Zoologique par La Société Cuvierienne, 1863, s. 72. 
  4. Peters, James Lee, ред. (1945). Check-List of Birds of the World. Т. 5. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 29.
  5. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  6. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 181. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  7. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 грудня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]