Lectio divina

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Lectio divina

Lectio divina (лат., буквально «божественне читання») — це метод молитовної медитації над біблійними текстами.

Історія

[ред. | ред. код]

Вже Отці Пустелі[en] практикували цю форму молитви за Святим Письмом. Відтоді протягом століть lectio divina практикувалася переважно серед чернецтва. Систематичним викладом методу lectio divina є твір «Scala claustralium» (до 1150 р.) картузіанського монаха Ґіґо II[en]. Він називає lectio divina сходами ченців до Бога. Використовуючи біблійний вірш  Просіть, і буде вам дано; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам!  (Мт. 7:7), він пояснює чотири етапи:

  • lectio (читання): уважне читання уривка з Біблії.
  • meditatio (медитація): практикувальник обирає з уривка вірш, який промовляє до нього особисто. Вони повторюють цей вірш і медитують над ним.
  • oratio (молитва): читання — це сприйняття слова Божого, медитація — роздуми над ним. У молитві людина відповідає на Боже звернення.
  • contemplatio (споглядання): перебування в діалозі з Богом в ідеалі веде до споглядального єднання з Богом.

Ці чотири етапи нагадують вчення про потрійний сенс Писання[en].

Протестантський богослов Авґуст Герман Франке[en] (1663–1727) представив метод медитативної біблійної молитви у своїй праці «Коротка інструкція про те, як читати Святе Письмо для істинного повчання» (нім. Kurzer Unterricht, wie man die Heilige Schrift zu seiner wahren Erbauung lesen sollte)[1]. Це дозволило протестантським християнам познайомитися з цим підходом до Святого Письма, хоч і не під його латинсько-католицькою назвою.

У католицькій церкві лише останнім часом християни поза монастирями також відкрили для себе цей метод молитовного читання. Другий Ватиканський собор зробив значний внесок у поширення lectio divina, підкресливши важливість Біблії як Слова Божого в духовному житті. Догматична конституція про Божественне Об'явлення «Dei verbum» Собору рекомендує lectio divina[2]. Папа Бенедикт XVI також рекомендував цей метод і висловив надію, що його застосування може «принести нову духовну весну в церкві»[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Francke, August Hermann - Kurzer Unterricht, wie man die Heilige Schrift zu seiner wahren Erbauung lesen sollte ["Zanket nicht auf dem Wege!" 1. Mose. 45,24]. www.glaubensstimme.de. Процитовано 19 червня 2023.
  2. Dei verbum. Номер 25 та 26.
  3. kath.net (20 вересня 2005). Benedikt XVI. empfiehlt. kath.net katholische Nachrichten (нім.). Процитовано 19 червня 2023.