Lepidium oleraceum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Lepidium oleraceum

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Триба: Lepidieae
Рід: Хріниця (Lepidium)
Вид: L. oleraceum
Lepidium oleraceum
G.Forst. ex Sparrm.
Посилання
Віківиди: Lepidium oleraceum
IPNI: 286318-1
NCBI: 106783

Lepidium oleraceum — вид рослин з родини капустяні (Brassicaceae), зростає у Новій Зеландії. Етимологія: лат. olus — «овочевий», aceus — «-подібний»[1].

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна гладка гілляста рослина. Стебла дещо деревні біля основи, від лежачих до прямостійних, товсті, зазвичай гнучкі, до 50 см заввишки. Листки всі схожі, від вузько-зворотноланцетних до зворотнояйцюватих, рівномірно зубчасті в дистальній частині, клиноподібно звужені до основи крилатого черешка, яскраво-зелені, м'ясисті, 2–10 × 1.5–4 см. Суцвіття — китиці, кінцеві та бічні, довжиною 5–10 мм у період плодоношення; квітконоси (3)5–10 мм у період плодоношення. Чашолистки 1–1.5(2) × 0.5–1 мм. Пелюстки білі, зворотнояйцювато-лопатоподібні, від трохи до вдвічі довших від чашолистків. Тичинок 4. Стручки широко-яйцюваті, зазвичай укорочені в основі, гострі на верхівці, не крилаті, 3–4(5) × 2.5–3.5(5) мм. Насіння яйцювате, буре, не крилате, 1.5–2 мм[2][3].

Цвітіння: (липень)грудень – лютий(червень); плодоношення: (липень)грудень – лютий(червень)[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Зростає у Новій Зеландії — Південний і Північний острови, група островів Кермадек, Група островів Три-Кінгз, о. Стюарт, група островів Баунті[3].

Зараз це суворо прибережний вид, який населяє пухкі угноєні ґрунти, родовища гуано чи тріщини скель, пов'язані з місцями ночівель чи гніздівель морських птахів. Іноді він росте під високою рослинністю. Іноді росте на піщаних або гравійних пляжах. Історично цей вид був відомий також з верхньої долини Вайтакі, далеко від моря. Це говорить про те, що до людської окупації вид був значно поширенішим[3].

Загрози й охорона[ред. | ред. код]

Серйозною загрозою є втрата місць гніздування корінних морських птахів. Вид сприйнятливий до ряду введених шкідників і хвороб, а також надмірного випасу худобою. Рослина була і продовжує надмірно збиратись людьми[3].

Вид має новозеландський природоохоронний статус EN[3].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 21.06.2020. (англ.)
  2. а б Webb; et al. Flora of New Zealand. — 1988. — Т. 4.(англ.)
  3. а б в г д New Zealand Plant Conservation Network. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 21.06.2020. (англ.)