Джон Лайтфут
| Джон Лайтфут | |
|---|---|
| англ. John Lightfoot | |
 | |
| Народився |
9 грудня 1735 Н'юент, Глостершир |
| Помер |
20 лютого 1788 (52 роки) Лондон |
| Місце проживання |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Велика Британія |
| Діяльність | ботанік, зоолог, священник |
| Галузь | ботаніка |
| Членство | Лондонське королівське товариство |
| Нагороди | |
 Джон Лайтфут у Вікісховищі | |
Джон Лайтфут (англ. John Lightfoot; 1735–1788) — англійський ботанік та конхіолог.
Біографія[ред. | ред. код]
Джон Лайтфут народився 9 грудня 1735 року в невеликому місті Н'юент у графстві Глостершир у сім'ї фермера — йомена Стівена Лайтфута.[2] Навчався у початковій школі у Глостері, потім вступив до Пембрукського коледжу Оксфордського університету. У 1766 році він отримав ступінь магістра мистецтв. Згодом Джон був призначений вікарієм села Колнбрук, через декілька років переїхав до Аксбріджа (нині Аксбрідж включений у територію Лондона). Через декілька років Лайтфут став пастором у селі Готем у Ноттінгемширі.
У 1772 році Томас Пеннант запросив Лайтфута у свою другу подорож по Шотландії та Гебридах, Лайтфут з радістю погодився. Зразки рослин, зібрані Джоном під час цієї подорожі, йому допомагали визначати Джон Гоуп, Джон Стюарт та інші ботаніки. У 1777 році вийшли два томи написаної за результатами спостережень Лайтфута Flora Scotica. Витрати на видання книги були оплачені Пеннантом. Велика частина ілюстрацій до цієї книги виконав М.Гріффітс (1743–1819), деякі — П.Мазеллі, Г.Сміт та Джеймс Совербі. До другого видання книги, що вийшло у 1789 році, додавалася біографія автора, написана Т. Пеннантом.
У 1785 роціДжон Лайтфут був обраний членом Лондонського Королівського товариства.[3]
Лайтфут був одним із членів-засновників Лондонського Ліннеївського товариства, однак помер незадовго до перших зборів його членів.[2][4] 20 лютого 1788 року Лайтфут вийшов у магазин. Він помітно заїкався, насилу дійшов до будинку; потім у нього стався інсульт. Після декількох годин у ліжку Джон помер. Він залишив вдову Матильду, доньку мельника з Аксбріджа Вільяма Бертона Рейнса, та двох дітей. У 1802 році Матильда вийшла заміж за барристера Джона Спрінгетта Харві.
Окремі наукові праці[ред. | ред. код]
- Lightfoot, J. (1777). Flora Scotica. 2 vols., 1135 p., 35 pl.
- Lightfoot, J. (1786). An account of some minute British shells, either not duly observed, or totally unnoticed by authors. Philosophical Transactions of the Royal Society of London, 76(1): 160–170.
Роди, названі на честь Дж. Лайтфута[ред. | ред. код]
- Lightfootia Sw., 1788 [syn. Xylosma G.Forst., 1786, nom. cons.]
- Lightfootia L'Hér., 1789, nom. illeg. [syn. Wahlenbergia Schrad. ex Roth, 1821, nom. cons.]
- Lightfootia Schreb., 1789, nom. illeg. [syn. Rondeletia Plum. ex L., 1753]
Див. також[ред. | ред. код]
Список ботаніків за скороченням
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ IPNI, Lightf.
- ↑ а б Boulger, George Simonds. DNB, 1885-1900, Volume 33: Lightfoot, John
- ↑ Fellow details: Lightfoot; John (1735 - 1788). The Royal Society. Процитовано 16 April 2013.
- ↑ Mycologist Profiles[1] [Архівовано 2 січня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Pennant, T. in Lightfoot, J. Flora Scotica. — Ed. 2. — London, 1789. — Vol. I. — P. v—xii. — 530 p.
|
|
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про британського науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |