Фірлюк східний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Mirafra pulpa)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фірлюк східний
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Фірлюк (Mirafra)
Вид: Фірлюк східний
Mirafra pulpa
Friedmann, 1930
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Mirafra cantillans marginata
Посилання
Вікісховище: Mirafra pulpa
Віківиди: Mirafra pulpa
ITIS: 561160
МСОП: 22717033

Фірлюк східний[2] (Mirafra pulpa) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Мешкає в Східній Африці. Раніше вважався підвидом чагарникового фірлюка.

Довжина птаха становить 12,5-15 см, з яких від 5,4 до 5,7 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,15-1,2 см. Середня вага птаха становить 21-23 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Верхня частина тіла сірувато-коричнева, поцяткована рудувато-коричневими смужками. Шия і спина дещо світліші. Над очима тонкі світлі "брови". Скроні коричневі, горло біле. Груди жовтувато-коричневі, поцятковані темно-коричневими плямками. Живіт білий. Крила коричневі з рудувато-коричневими краями. Дзьоб зверху темний, знизу світліший. Лапи тілесного кольору, очі карі.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Східні фірлюки поширені в центрі, на південному сході і на північному заході Кенії, на півдні Ефіопії, та на північному сході Танзанії. Це осілий птах, який мешкає кільнома окремими популяціями. Живе на луках і на пасовиськах. Уникає надто сухих районів, натомість віддає перевагу вологим лукам, порослим чагарником.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Це малодосліджений вид птахів. Як і інші жайворонки, харчується насінням і комахами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Mirafra pulpa. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.