Mirza zaza

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mirza zaza
Mirza zaza
Mirza zaza
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Мокроносі (Strepsirhini)
Інфраряд: Лемуровиді (Lemuriformes)
Надродина: Лемури (Lemuroidea)
Родина: Макієві (Cheirogaleidae)
Рід: Mirza
Вид: M. zaza
Mirza zaza
Kappeler & Roos, 2005
Поширення виду
Поширення виду
Посилання
Вікісховище: Mirza zaza
EOL: 7239747
ITIS: 944042
МСОП: 136684
NCBI: 339999

Mirza zaza — вид лемуровидих приматів, ендеміків Мадагаскару.

Опис[ред. | ред. код]

Досяга довжини тіла 23-25 см і довжини хвоста від 26 до 29 сантиметрів. Він важить 265-320 грамів, таким чином, дещо менше, ніж південний родич. Коротка шерсть сіро-коричневого кольору зверху і на голові, іноді зливаючись в червонуватий, низ швидше сірий. Довгий, пухнастий хвіст темнішає до кінця. Голова округла, очі відносно великі, вуха круглі й набагато менші, ніж у їх південного родича.

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Живе на північному заході Мадагаскару. Житель сухих лісів і перехідної зони до більш вологої області Самбірано; також записаний у вторинних лісах, старих плантаціях бананів, галерейних лісах і занедбаних садах.

Звички[ред. | ред. код]

На відміну від одиночної Mirza coquereli, спить в групах від 2 до 8 тварин. Відтворення, очевидно, відбувається протягом усього року, на відміну від суворого шлюбного сезону у М. coquereli. Ці примати ведуть нічний спосіб життя. Протягом дня вони сплять в побудованих з гілок і листя гнізд. Вони всеїдні, харчуються фруктами, іншими частинами рослин, а також дрібними тваринами, такими як комахи.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Цей вид знаходиться під загрозою через вирубки лісів і підсічно-вогневе землеробство — відбулося зменшенням лісового покриву на 40% з 1975 до 2000. Живе тільки в одному національному парку (Sahamalaza-Iles Radama), але в кількох недоторканих лісах (Antafondro, Andranomatavy, Anjanazanombandrany, Antsakay Kalobenono).

Джерела[ред. | ред. код]