Сова-голконіг роутська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ninox rotiensis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сова-голконіг роутська
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Рід: Сова-голконіг (Ninox)
Вид: Сова-голконіг роутська
Ninox rotiensis
Johnstone, RE & Darnell, JC, 1997
Синоніми
Ninox novaeseelandiae rotiensis
Ninox boobook rotiensis
Посилання
Вікісховище: Ninox rotiensis
Віківиди: Ninox rotiensis

Сова́-голконі́г роутська[1] (Ninox rotiensis) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[2]. Ендемік Індонезії. Раніше вважався підвидом австралійської сови-голконога, однак був визнаний окремим видом.

Таксономія

[ред. | ред. код]

Роутська сова-голконіг була науково описана 1997 року австралійськими біологами Рональдом Джонстоном і Дж. Дарнеллом за зразком, зібраним у 1990 році — самицею, яка потрапила в ловчу сітку[en][3]. Цей птах є меншим за австралійську сову-голконога, а першорядні махові пера, пера на надхвісті стернові пера у нього поцятковані смужками[4]. Генетичний аналіз і аналіз вокалізації показав, що цей птах значно відрізняється від австралійських популяцій, через що у 2019 році він був рекласифікований як окремий вид[5].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Роутські сови-голконоги є ендеміками острова Роте[en] в архіпелазі Малих Зондських островів[6]. Вони живуть у сухих тропічних лісах і мангрових лісах, трапляються поблизу людських поселень.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ninox rotiensis у базі Avibase.
  2. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 листопада 2022.
  3. Johnstone, R. E.; Darnell, J. C. (1997). Description of a new subspecies of boobook owl Ninox novaeseelandiae (Gmelin) from Roti Island, Indonesia (PDF). Western Australian Naturalist. 21: 161—74. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2020. Процитовано 28 листопада 2022. [Архівовано 2020-09-25 у Wayback Machine.]
  4. König, Claus; Weick, Friedhelm; Becking, Jan-Hendrik (2009). Owls of the World. Helm Identification Guides. A&C Black. с. 457—59. ISBN 978-1-4081-0884-0.
  5. Gwee, Chyi Yin; Christidis, Leslie; Eaton, James A.; Norman, Janette A.; Trainor, Colin R.; Verbelen, Phillippe; Rheindt, Frank E. (2017). Bioacoustic and multi-locus DNA data of Ninox owls support high incidence of extinction and recolonisation on small, low-lying islands across Wallacea. Molecular Phylogenetics and Evolution. 109: 246—58. doi:10.1016/j.ympev.2016.12.024. PMID 28017857.
  6. Verbelen, Phillippe (2010). Asian enigma. First field observations of Ninox (novaeseelandiae) rotiensis on Roti island, Lesser Sundas, Indonesia. BirdingASIA. 13: 85—89.

Джерела

[ред. | ред. код]