OPAL (газогін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
OPAL
Зображення
Країна  Німеччина
Адміністративна одиниця Мекленбург-Передня Померанія
Бранденбург
Саксонія
Оператор OPAL Gastransport GmbH & Co. KGd і Lubmin-Brandov Gastransport GmbHd
Пропускна здатність 1109 м³/с
З'єднується з Північний потік[d]
Довжина або відстань 470 км[1]
CMNS: OPAL у Вікісховищі
Мапа розвитку Північного потоку
OPAL у Саксонії

OPAL (Ostsee-Pipeline-Anbindungsleitung) — один з двох газогонів у Німеччині (другий — NEL), який з'єднує газогін Північний потік з існуючою мережею газогонів Середньої і Західної Європи.

Маршрут[ред. | ред. код]

Газогін має 470 км завдовжки і прямує від Лубміну на Балтійському узбережжі (де може прийняти газ із "Північного потоку") до Ольбернхау біля німецько-чеського кордону.[2]

Він забезпечує перетік блакитного палива у мерідіональному напряму через Східну Німеччину та поєднує Північний поток із:

- JAGAL (подає газ із газогону Ямал-Європа у західному напрямку);

- STEGAL (подає газ у західному напряму із Чехії - система "Братство");

- GAZELA (забезпечує транспортування через територію Чехії до південної Німеччини);

- системою газопроводів "Братство", яка може використовуватись для реверсного постачання ресурсу через Чехію у східному напрямку в карпато-балканський регіон та Україну.

Технічна характеристика[ред. | ред. код]

Діаметр рури газогону — 1400 мм і має робочий тиск до 100 бар (10000 кПа)[2] Потужність газогону — 35 мільярдів м³ природного газу. Компресорна станція в Раделанд, Брадебург, побудовано Siemens.[3]

Вартість газогону — близько € 1 млрд. Будівництво було завершено в 2011, і в серпні 2011 року Північний потік було з'єднано з газогоном OPAL[4]

Основними акціонерами газогону є дві німецькі компанії: Wingas (80%) і E.ON Ruhrgas (20%)[5].

Для газогону OPAL не застосовуються німецькі закони про конкурентоспроможність на поставку на найближчі 20 років, законопроєкт прийнято 25.02.2009[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.lbtg.de/de/node/31
  2. а б Lochner, Stefan; Bothe, David (September 2007). From Russia with Gas An analysis of the Nord Stream pipeline’s impact on the European Gas Transmission System with the Tiger-Model (PDF). EWI Working Paper. Institute of Energy Economics at the University of Cologne (07.02). Процитовано 5 березня 2008.[недоступне посилання з лютого 2019]
  3. Siemens wins Baltic pipeline compressor order. Offshore. PennWell Corporation. 17 березня 2010. Архів оригіналу за 3 січня 2011. Процитовано 18 березня 2010.
  4. Blau, John (26 серпня 2011). Nord Stream pipeline now connected to German link. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 10 вересня 2011.
  5. Nord Stream się napełnia - Putin odkręcił kurek (пол.). tvn24.pl. 2011.09.06.
  6. Vera Eckert, Keiron Henderson (25 лютого 2009). Germany rules favourably on OPAL gas pipeline (англ.). Reuters UK. Процитовано 17 грудня 2009.