Вівсянка танагрова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Oreothraupis arremonops)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вівсянка танагрова

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Passerellidae
Рід: Танагрова вівсянка (Oreothraupis)
P.L. Sclater, 1856
Вид: Вівсянка танагрова
Oreothraupis arremonops
(P.L. Sclater, 1855)
Синоніми
Saltator arremonops
Посилання
Вікісховище: Oreothraupis arremonops
Віківиди: Oreothraupis arremonops
EOL: 1050360
ITIS: 561687
МСОП: 22723024
NCBI: 1271580

Вівся́нка тана́грова[2] (Oreothraupis arremonops) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae[3]. Мешкає в Колумбії і Еквадорі. Це єдиний представник монотипового роду Танагрова вівсянка (Oreothraupis)[4] Раніше дослідники відносили цей вид до родини вівсянкових (Emberizidae) або саякових (Thraupidae).

Довжина птаха становить 20 см. Голова і горло чорні, над очима широкі сріблясто-сірі «брови». Решта тіла переважно рудувато-коричнева, живіт сірий, хвіст чорний.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Танагрові вівсянки мешкають на тихоокеанських схилах Анд в Колумбії і Еквадорі. Вони живуть у гірських вологих і хмарних лісах, зустрічаються на висоті від 1200 до 2800 м над рівнем моря.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція танагрових вівсянок становить від 6 до 15 тисяч птахів. Це досить рідкісний і локально поширений вид, якому може загрожувати знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Oreothraupis arremonops. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). New World sparrows, bush tanagers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 грудня 2021.
  4. Thomas M. Brooks; John D. Pilgrim; Ana S. L. Rodrigues; Gustavo A. B. Da Fonseca (2005). Conservation status and geographic distribution of avian evolutionary history. У Andy Purvis; John L. Gittleman; Thomas Brooks (ред.). Phylogeny and Conservation. Conservation Biology. Т. 8. Cambridge University Press. с. 267—294. ISBN 978-0-521-82502-3. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.