P2M

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

P2M — «A Guidebook of Project and Program Management for Enterprise Innovation» — стандарт з управління проєктами, що базується на досвіді Японії з 1999 року, який дозволив візуалізувати проєкти з більшою доданою вартістю та інноваційні програми[1][2][3][4].

P2M — це система знань, представлена у формі «Настанови з управління інноваційними проєктами та програмами підприємств». Перша редакція P2M була опублікована у листопаді 2001 року Японською асоціацією розвитку інжинірингу (ENAA), зараз P2M підтримується Асоціацією проєктних менеджерів Японії (PMAJ).

P2M сконцентрував досвід японських компаній з 1980 року, сформувавши методологію управління цінністю і одужання компаній за останнє десятиліття з 1990 року, як новий напрямок розвитку.

Головна перевага Р2М по відношенню до інших шкіл з управління проєктами полягає в тому, що в Р2М робиться акцент на вироблення інновації як підходу до управління програмами і керування очікуваннями зацікавлених осіб. Водночас проєкт в Р2М — в першу чергу зобов'язання менеджера проєкту створити цінність як продукт відповідно до місії програми і організації в цілому.

P2M в Україні

[ред. | ред. код]

Методологія P2M в Україні користується всебічною підтримкою з боку уряду. Міністерство фінансів України за допомогою найбільш відомих японських професорів просуває знання і технології P2M в регіонах і великих організаціях.[5]

На замовлення Міністра фінансів Ярошенка Ф. О. японською асоціацією PMAJ спільно з UPMA (Українська асоціація управління проєктами) був розроблений дводенний майстер-клас з P2M для керівників міністерств і адміністрацій. Розробники майстер-класу — професор Хіросі Танака (творець методології P2M) і професор Бушуєв С. Д. (Головний радник Міністра фінансів України).[5]

У листопаді 2010 року вийшла українська версія P2M, яка була підготовлена до видання відповідно до планів кооперації Міністерства фінансів України з Японською та Українською асоціаціями управління проєктами. Така кооперація виникла влітку 2005 р. під час візиту в Україну японської делегації під керівництвом професора Сигенобу Охари для проведення першого в Україні майстер-класу за новою системою знань P2M. Після цього українська делегація співпрацювала з японськими фахівцями в школі менеджменту в м. Лілль (Франція). У 2008 році, завдяки участі професора Бушуєва С. Д. у Всесвітньому конгресі в Токіо і відвідуванню України професором Хіросі Танакою , — президентом Японської асоціації управління проєктами, з проведеними в 2008–2010 роках більш ніж десятьма майстер-класами в Києві, Харкові, Миколаєві, Дніпропетровську, Львові та Одесі, була висловлена зацікавленість в професійному середовищі щодо використання системи знань P2M в українській практиці. Особливий інтерес до впровадження знань з управління інноваційними проєктами та програмами був проявлений в Міністерстві фінансів України у процесі розробки та впровадження програми реформ фінансового сектора України, яка була затверджена Президентом України в 2010 році.[6]

24 листопада 2010 в Міністерстві фінансів України відбулася зустріч Міністра фінансів Ярошенка Ф. О. з президентом Японської Асоціації управління проєктами Хіросі Танакою і директором Українсько-японського Центру Осаму Мідзутані.[7]

17 грудня 2010 Міністром фінансів України були затверджені «Стратегічні напрями роботи Міністерства фінансів України на 2011–2013 роки». У документі, відповідно до методології P2M, були виділені Місія, Стратегічні і Внутрішні цінності, а також Стратегічні завдання Міністерства фінансів. У рамках кожного із стратегічних напрямків/цілей на керівництво та структурні підрозділи Міністерства фінансів були покладені завдання з організації роботи на основі застосування стандарту з управління інноваційними проєктами та програмами організацій Р2М.[8]

За словами Міністра фінансів України Ф. О. Ярошенка, «При створенні Віртуального університету Міністерства фінансів була вивчена і використана найкраща практика багатьох країн та провідних університетів світу. Ця практика підтверджує, що альтернативи застосуванню інноваційного підходу та системи знань Р2М немає»[6].

Прем'єр-міністр України Азаров М. Я. та Міністр фінансів України Ф. О. Ярошенко є співавторами низки наукових праць з методології P2M.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Японский подход к управлению сложными проєктами ориентирован на... - № 12, 2003. osp.ru. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 2014-1-9.
  2. Reconstructing Project Management - Peter W. G. Morris - Google Книги. books.google.com.ua. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 2014-1-9.
  3. Exploring the role of formal bodies of knowledge in defining a profession – The case of project management. sciencedirect.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2014-1-9.
  4. The Wiley Guide to Project Organization and Project Management Competencies - Google Книги. google.com.ua. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 2014-1-9.
  5. а б Інтерв'ю проф. Хіроші Танаки на сайті Міністерства фінансів України. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
  6. а б Вийшла книга «Керівництво з управління інноваційними проєктами і програмами організацій» під редакцією Міністра фінансів Федора Ярошенка. Міністерство фінансів України. 8 листопада 2010. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 11 січня 2014.
  7. Фотогалерея зустрічі Ф. Ярошенка і Х. Танаки на сайті Мінфіну України. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
  8. Стратегічні напрями роботи Міністерства фінансів України на 2011–2013 роки. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]