Parotomys brantsii
| Parotomys brantsii | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Мишеві (Muridae) |
| Рід: | Parotomys |
| Вид: | P. brantsii
|
| Біноміальна назва | |
| Parotomys brantsii (A. Smith, 1834)
| |
| |
| Ареал | |
| Синоніми[3] | |
| |
Parotomys brantsii — один із двох видів муридових гризунів роду Parotomys[3]. Він зустрічається в Ботсвані, Намібії та Південній Африці, де його природними середовищами існування є субтропічні або тропічні сухі чагарники та пасовища. Вперше його описав у 1834 році шотландський зоолог Ендрю Сміт, який назвав його на честь голландського зоолога та письменника Антона Брантса[4].
Опис[ред. | ред. код]
Це досить великий вид з короткою тупою головою. Довжина голови і тіла самців становить приблизно 215 мм, тоді як самки трохи менші. Хвіст становить приблизно дві третини довжини голови й тіла. Розмір хвоста 7,5–10,5 см. Голова сірувато-біла, з рудою мордою і чолом. Вуха великі й округлі, з темною шкірою і короткими волосками. Волосяний покрив щільний і м'який; верх жовтуватий із вкрапленнями коричнево-чорних плям, окремі волоски мають темно-сірі основи та жовтуваті кінчики. Також є розсип довгих чисто чорних волосків, особливо вздовж хребта. Боки досить бліді, а черевна шкіра блідо-сіра, окремі волоски мають блідо-сіру основу та білуваті або блідо-жовті кінці. Ноги короткі, з довгими вузькими кігтями та чотирма пальцями на передніх лапах і п'ятьма на задніх. Хвіст добре вкритий шерстю, темно-коричневий зверху і оранжево-червоний з боків і знизу[5].
Екологія[ред. | ред. код]
Вид живе в складній системі нір із кількома входами та кількома гніздовими камерами. У Намакваленді було виявлено, що нори займають в середньому 73 м2 і в середньому мають 93 входи. Ця велика кількість входів, деякі у відкритих, а деякі в прихованих місцях, допомагають денному гризуну швидко сховатися, коли загрожують хижаки. При виявленні потенційної небезпеки лунає пронизливий вигук; він короткий для неминучої небезпеки, такої як швидкий хижий птах, але більш тривалий для повільної загрози, такої як змія. Розмір популяції змінюється, з щільністю понад 50 особин на гектар у сприятливі сезони розмноження[5]. Вид найбільш активний рано вранці та поблизу сутінків. Дієта складається з листя, стебел, трав, сукулентів і цибулин, але не насіння або інших сухих матеріалів[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Cassola, F.; Child, M.F. (2016). Parotomys brantsii.
- ↑ Rookmaaker, L. C.; Meester, J.; Meester, J. (1988). Euryotis brantsii A. Smith, 1834 (currently Parotomys brantsii; Mammalia, Rodentia): proposed conservation of the specific name. Biodiversity Heritage Library. 45: 43—44. doi:10.5962/bhl.part.567.
- ↑ а б Musser, G.G.; Carleton, M.D. (2005). "Parotomys". In Wilson, D.E.; Reeder, D.M (eds.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Johns Hopkins University Press. p. 1531. ISBN 978-0-8018-8221-0
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2009). The Eponym Dictionary of Mammals. JHU Press. с. 54. ISBN 978-0-8018-9533-3.
- ↑ а б в Kingdon, Jonathan; Happold, David; Butynski, Thomas; Hoffmann, Michael; Happold, Meredith; Kalina, Jan (2013). Mammals of Africa. A&C Black. с. 597—598. ISBN 978-1-4081-8996-2.
|