Perognathus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Perognathus
Час існування: ранній міоцен — сучасність
Perognathus longimembris
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Гризуни (Rodentia)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Підряд: Бобровиді (Castorimorpha)
Надродина: Гоферуваті (Geomyoidea)
Родина: Гетеромісові (Heteromyidae)
Рід: Perognathus
(Wied-Neuwied, 1839)
Види
Perognathus alticola
Perognathus amplus
Perognathus fasciatus
Perognathus flavescens
Perognathus flavus
Perognathus inornatus
Perognathus longimembris
Perognathus merriami
Perognathus parvus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Perognathus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Perognathus
EOL logo.svg EOL: 34621
ITIS logo.svg ITIS: 180254
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 37442
Fossilworks: 41688

Perognathus — рід ссавців, гризун з родини Гетеромісові (Heteromyidae) підряду Бобровиді (Castorimorpha).

Поширення[ред.ред. код]

Живуть у Північній Америці (від південної Канади через США до північної Мексики).

Морфологія[ред.ред. код]

Голова і тулуб довжиною 60—90 мм, хвіст довжиною 45—100 мм, вага 7—28 гр.

Забарвлення верхньої частини тіла від блідо жовтого до темно-сірого, низ від жовтувато-коричневого до білого кольору. Це невеликі тварини з м'яким хутром, довгими хвостами, і маленькими лапами в порівнянні з іншими представниками родини. Підошви задніх лап вкриті волоссям. Задні кінцівки не значно довші від передніх. Ці тварини мають довгі кігті, які використовуються для риття нір і просіювання піщаних субстратів для пошуку насіння. Вони переносять насіння у великих защічних сумках.

Життя[ред.ред. код]

Ведуть нічний спосіб життя і знаходяться в низинних посушливих місцях проживання. Основою раціону є різноманітне зерно, яке часто тварина запасає в норах. Зелені рослини та тваринний матеріал також ідуть в їжу. П'ють воду зрідка, якщо будь-коли п'ють; вологу отримують з їжею. Не впадають у зимову сплячку але впадають у заціпеніння і залишаються в своїх норах протягом тривалих періодів часу.

У роки багаті на їжу, самиці мають два виводки на рік, у дуже бідні роки лише одна з трьох самиць вагітніє. Вагітність Perognathus parvus триває 21—25 днів, середній розмір виводку 3.7. Один зразок Perognathus longimembris жив 8.3 роки в лабораторії.

Джерела[ред.ред. код]