Скриточуб жовтогрудий
| Скриточуб жовтогрудий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phylloscopus montis (Sharpe, 1887) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Seicercus montis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Скриточу́б жовтогрудий[2] (Phylloscopus montis) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Раніше цей вид відносили до роду Скриточуб (Seicercus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження, опублікованого у 2018 році, його було переведено до роду Вівчарик (Phylloscopus)[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 9,5-10 см. Верхня частина голови і скроні іржасто-руді, верхня частина тіла зеленувата, нижня частина тіла жовта. На крилах жовті смужки, на тімені темні смуги, навколо очей білі кільця.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють шість підвидів:[4]
- P. m. davisoni (Sharpe, 1888) — Малайський півострів;
- P. m. barisanus Christie & Elliott, A, 2016 — західна Суматра (гори Барісан);
- P. m. montis (Sharpe, 1887) — високогір'я Калімантану;
- P. m. xanthopygius (Whitehead, J, 1893) — Палаван і сусідні острови;
- P. m. floris (Hartert, E, 1897) — острів Флорес;
- P. m. paulinae (Mayr, 1944) — острови Тимор і Алор.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Жовтогруді скриточуби мешкають в Малайзії, Індонезії, Брунеї, на Філіппінах і Східному Тиморі. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці або невеликими зграйками до 5 птахів, переважно на висоті від 900 до 2300 м над рівнем моря. Живляться комахами. Сезон розмноження триває з лютого по квітень. Гніздо кулеподібне з бічним входом, зроблене з трави і моху. В кладці 2 яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Phylloscopus montis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Alström, P.; Rheindt, F.E.; Zhang, R.; Zhao, M.; Wang, J.; Zhu, X.; Gwee, C.Y.; Hao, Y.; Ohlson, J.; Jia, C.; Prawiradilaga, D.M.; Ericson, P.G.P.; Lei, F.; Olsson, U. (2018). Complete species-level phylogeny of the leaf warbler (Aves: Phylloscopidae) radiation (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 126: 141—152. doi:10.1016/j.ympev.2018.03.031.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 травня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |