Pliorhinus
(Перенаправлено з Pliorhinus miguelcrusafonti)
| Pliorhinus Період існування: пізній міоцен–Pliocene
| |
|---|---|
| |
| Череп Pliorhinus megarhinus | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Непарнопалі (Perissodactyla) |
| Родина: | Носорогові (Rhinocerotidae) |
| Підтриба: | Rhinocerotina |
| Рід: | †Pliorhinus Pandolfi et al., 2021 |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Pliorhinus
| |
Pliorhinus — вимерлий рід носорогів, відомий з пізнього міоцену та пліоцену Євразії. Типовий вид, Pliorhinus megarhinus, раніше був віднесений до Dihoplus.
Таксономія[ред. | ред. код]
Рід був названий у 2021 році, щоб включити два види, які раніше були включені в широкий спектр родів носорогів, включаючи Dihoplus і Stephanorhinus[1].
- P. megarhinus (de Christol, 1834) відомий з пізнього міоцену-пліоцену Європи, Анатолії та Забайкалля[2][3]
- * P. miguelcrusafonti (Guérin & Santafé-Lopis, 1978)
- P. ringstoemi (Arambourg, 1959) — пізній міоцен Китаю (раніше синонімізував "P. megarhinus"[2], але тепер розглядається як окремий[4])
Види Pliorhinus — це середнього розміру дворогі носороги, які мають носову виїмку, розташовану над корінними зубами, і відрізняються від інших носорогів різними характерами зубів. P. megarhinus відомий тим, що має відносно плоский дах черепа[1]. Вважається, що види Pliorhinus тісно споріднені та, можливо, предки Stephanorhinus[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Pandolfi, Luca; Pierre-Olivier, Antoine; Bukhsianidze, Maia; Lordkipanidze, David; Rook, Lorenzo (2021). Northern Eurasian rhinocerotines (Mammalia, Perissodactyla) by the Pliocene–Pleistocene transition: phylogeny and historical biogeography. Journal of Systematic Palaeontology (англ.). 19 (15): 1031—1057. doi:10.1080/14772019.2021.1995907. ISSN 1477-2019.
- ↑ а б Pandolfi, Luca; Gasparik, Mihály; Piras, Paolo (2015). Earliest occurrence of "Dihoplus" megarhinus (Mammalia, Rhinocerotidae) in Europe (Late Miocene, Pannonian Basin, Hungary): Palaeobiogeographical and biochronological implications. Annales de Paléontologie. 101 (4): 325—339. Bibcode:2015AnPal.101..325P. doi:10.1016/j.annpal.2015.09.001.
- ↑ Pandolfi, Luca; Rivals, Florent; Rabinovich, Rivka (2020). A new species of rhinoceros from the site of Bethlehem: ‘Dihoplus’ bethlehemsis sp. nov. (Mammalia, Rhinocerotidae). Quaternary International (англ.). 537: 48—60. doi:10.1016/j.quaint.2020.01.011.
- ↑ Li, Shijie; Sanisidro, Oscar; Wang, Shiqi; Yang, Rong; Deng, Tao (2024). New materials of Pliorhinus ringstroemi from the Linxia Basin (Late Miocene, eastern Asia) and their taxonomical and evolutionary implications. Journal of Mammalian Evolution (англ.). 31 (1). doi:10.1007/s10914-023-09698-w. ISSN 1064-7554.
- ↑ Pandolfi, Luca (April 2023). Reassessing the phylogeny of Quaternary Eurasian Rhinocerotidae. Journal of Quaternary Science (англ.). 38 (3): 291—294. doi:10.1002/jqs.3496. ISSN 0267-8179.
|