Політуха японська
| Політуха японська | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Pteromys momonga Temminck, 1844 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Політу́ха японська або летяга японська (лат. Pteromys momonga, яп. ニホンモモンガ)- один із двох видів роду політуха (Pteromys) родини вивіркових (Sciuridae) поряд з політухою сибірською (Pteromys volans). Мешкає в лісах Японії[1].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина тіла від 14 до 20 см, довжина хвоста від 10 до 14 см. Важить гризун від 150 до 220 грамів. Він набагато менший за гігантську японську летягу (Petaurista leucogenys), яка може досягати ваги в 1500 г.
Спина політухи сіро-коричнева, живіт білий. У неї великі очі і плескуватий хвіст. Як і інші політухи чи летяги, японська політуха має мембрану, яка простягається між передніми й задніми кінцівками. На відміну від деяких інших видів летучих вивірок, політуха не має мембрани між задніми кінцівками й основою хвоста[2].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Японська політуха є ендеміком Японії. Мешкає в субальпійських і хвойних лісах. Зустрічається на островах Хонсю, Сікоку і Кюсю.
Японські політухи гніздяться в дуплах дерев або в місці сполучення галузей і стовбура[3]. Вони вистилають свої гнізда мохом і лишайниками. Віддають перевагу хвойним деревам, таким як сосна чи ялина[4]. Японські політухи ведуть нічний спосіб життя, а вдень відпочивають в гніздах. Харчуються насінням, плодами, листям, бруньками і корою[5].
Спарюються двічі на рік у проміжку з травня по липень. Вагітність триває 4 тижні. Зазвичай політуха народжує від 2 до 3 білченят, однак їх може народитися до 5. У віці шести тижнів білченята починають самостійно шукати корм.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливого нагляду. Загальна чисельність і популяційна динаміка невідома.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ishii, N.; Kaneko, Y. (2008). Pteromys momonga. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 21 травня 2021.
- ↑ Watkins, Tracy. Pteromys Momonga. Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 21 травня 2021.
- ↑ Nowak, Ronald M. (1999). Walker's mammals of the world / : Ronald M. Nowak (вид. 6th). Baltimore, Md.: Johns Hopkins University Press. с. 1297. ISBN 0-8018-5789-9.
- ↑ Suzuki, Kei; Shimamoto, Tatsuki; Takizawa, Yoko; Kamigaichi, Hiromi; Ando, Motokazu; Yanagawa, Hisashi (2011). 丹沢山地におけるニホンモモンガPteromys momongaの営巣木の特徴 [Nest site characteristics of Pteromys momonga in the Tanzawa Mountains]. 哺乳類科学 (Japanese) . 51 (1): 65—69. doi:10.11238/mammalianscience.51.65.
- ↑ Shiraishi, Satoshi; Uchida, Teru Aki; Ando, Motokazu (1985). Feeding Behaviour of Three Species of Squirrels. Behaviour. 95 (1–2): 76—86. doi:10.1163/156853985X00055.
Джерела[ред. | ред. код]
- Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012; S. 128–129. ISBN 978-1-4214-0469-1
|