Вивіркові
Вивіркові | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Вивірка звичайна (темна форма)
|
||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
Вивірко́ві або вивіркуваті[1][2] (Sciuridae) — родина ссавців з підряду вивірковиді (Sciuromorpha) ряду гризунів. Об'єднує вивірок, ховрахів, бабаків, бурундуків і ксерусів. Вивіркові належать до групи немишовидих гризунів. Родина вивіркових є різнорідною групою, що складається з приблизно 279 видів і 51 роду, які розбиті на п'ять підродин.
Зміст
Опис[ред. • ред. код]
Розміри знаходяться в діапазоні від розмірів миші й середньою вагою 16.5 гр у Myosciurus pumilio до Petaurista philippensis вагою до 3 кг. Зубна формула: 1/1, 0/0, 1-2/1, 3/3 = 20–22.
Поширення й поведінка[ред. • ред. код]
Вивіркові дуже поширені; нема їх лише в Австралії, на Мадагаскарі, в Новій Гвінеї та на островах Тихого океану. Вони сильно розрізняються місцями існування. Вони займають місця проживання в межах від тундри до тропічних лісів. Деякі з вивіркових солітарні (напр. Marmota monax), в той час як інші живуть у спільнотах із сотень особин (Cynomys). Вивіркові в основному травоїдні, їдять насіння, горіхи, фрукти, гриби та інший рослинний матеріал; проте, комахи, яйця й, іноді, дрібні хребетні, можуть бути частиною урізноманітнення харчування цих тварин. Викопні представники родини вивіркових відомі з періоду Верхнього Еоцену.
В Україні вивіркові представлені вивіркою звичайною, сірим, плямистим і європейським ховрахами та бабаком степовим.
Господарське значення[ред. • ред. код]
Вивірка, бурундук і бабак — хутрові звірі. На хутро використовують і шкурки ховрахів.
Деякі представники вивіркових є носіями збудників небезпечних хвороб (чума та ін. зоонозів).
Класифікація[ред. • ред. код]
Типовий рід родини вивірка (Sciurus).
Найвідомішими в Україні представниками цієї родини є:







Проте, різноманіття вивіркових значно більше, а систематика значно складніша. За книжкою «Види ссавців світу»[1] перелік підродин, триб і родів такі:
підродина Ratufinae[ред. • ред. код]
- рід Ратуфа — Ratufa (4 види)
підродина Sciurillinae[ред. • ред. код]
- рід Sciurillus (1 вид)
підродина Sciurinae[ред. • ред. код]
- триба Sciurini
- рід Microsciurus (3 види)
- рід Rheithrosciurus (1 вид)
- рід вивірка — Sciurus (28 видів)
- рід Syntheosciurus (1 вид)
- рід Tamiasciurus (3 види)
- триба Pteromyini — політухові
- рід Aeretes (1 вид)
- рід Aeromys (2 види)
- рід Belomys (1 вид)
- рід Biswamoyopterus (1 вид)
- рід Eoglaucomys (1 вид)
- рід Eupetaurus (1 вид)
- рід Літяга — Glaucomys (2 види)
- рід Hylopetes (9 видів)
- рід Iomys (2 види)
- рід Petaurillus (3 види)
- рід Petaurista (8 видів)
- рід Petinomys (9 видів)
- рід Політуха — Pteromys (2 види)
- рід Pteromyscus (1 вид)
- рід Trogopterus (1 вид)
підродина Callosciurinae[ред. • ред. код]
-
- рід Callosciurus (15 видів)
- рід Dremomys (6 видів)
- рід Exilisciurus (3 види)
- рід Funambulus (5 видів)
- рід Glyphotes (1 вид)
- рід Hyosciurus (2 види)
- рід Lariscus (4 види)
- рід Menetes (1 вид)
- рід Nannosciurus (1 вид)
- рід Prosciurillus (5 видів)
- рід Rhinosciurus (1 вид)
- рід Rubrisciurus (1 вид)
- рід Sundasciurus (15 видів)
- рід Tamiops (4 види)
підродина Xerinae[ред. • ред. код]
- триба Xerini
- рід Atlantoxerus (1 вид)
- рід Spermophilopsis (1 вид)
- рід Ксерус — Xerus (4 види)
- триба Protoxerini
- рід Epixerus (1 вид)
- рід Funisciurus (9 видів)
- рід Heliosciurus (6 видів)
- рід Myosciurus (1 вид)
- рід Paraxerus (11 видів)
- рід Protoxerus (2 види)
- триба Marmotini
Примітки[ред. • ред. код]
Джерела[ред. • ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Родина Вивіркові у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005) [2]
- Список ссавців України та суміжних країн
- Brown, E.; A. Peri and N. Santarosa 2014. "Sciuridae" (On-line), Animal Diversity Web
- Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 203. — ISBN 0763762997.
![]() |
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |