Reticulomyxa filosa
| Reticulomyxa filosa | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Reticulomyxa filosa | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Reticulomyxa filosa — вид монотипового роду прісноводних форамініфер[2] Reticulomyxa.
Будова[ред. | ред. код]
Reticulomyxa filosa — велика багатоядерна форамініфера, що характеризується наявністю мережі псевдоподій, якими оточено основну масу тіла. Вид уперше описала Рут Наусс (Ruth N. Nauss) у 1949 році. Його часто використовують як модельний організм при дослідженні транспорту органел цитоплазмою псевдоподій за допомогою цитоскелетних механізмів.
Здатний до безстатевого розмноження, однак має гени, пов'язані з мейозом, що свідчить про можливість статево-репродуктивних життєвих стадій.[3]
Може існувати у прісноводних водоймах, а також у вологому середовищі, наприклад, на поверхні ґрунтів.
Харчується мікробами, а також більшими за нього мікроорганізмами: здобич інкапсулюється у харчові вакуолі, а далі транспортується до центрального органу за допомогою цитоскелетних механізмів. Здатний підтримувати життєдіяльність за рахунок поживних речовин, наприклад, у зародках пшениці чи овесу.[4][5][6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Reticulomyxa. www.mycobank.org. Процитовано 1 травня 2019.
- ↑ PAWLOWSKI, JAN; BOLIVAR, IGNACIO; FAHRNI, JOSE F.; VARGAS, COLOMBAN DE; BOWSER, SAMUEL S. (1 листопада 1999). Molecular Evidence That Reticulomyxa Filosa Is A Freshwater Naked Foraminifer. The Journal of Eukaryotic Microbiology (англ.). 46 (6): 612—617. doi:10.1111/j.1550-7408.1999.tb05137.x. ISSN 1550-7408.
- ↑ Glöckner, Gernot; Hülsmann, Norbert; Schleicher, Michael; Noegel, Angelika A.; Eichinger, Ludwig; Gallinger, Christoph; Pawlowski, Jan; Sierra, Roberto; Euteneuer, Ursula (2014). The Genome of the Foraminiferan Reticulomyxa filosa. Current Biology. 24 (1): 11—18. doi:10.1016/j.cub.2013.11.027. PMID 24332546.
- ↑ Nauss, Ruth N. (1949). Reticulomyxa filosa Gen. Et Sp. Nov., A New Primitive Plasmodium. Bulletin of the Torrey Botanical Club. 76 (3): 161—173. doi:10.2307/2482203. JSTOR 2482203.
- ↑ Koonce, M. P.; Euteneuer, U.; Schliwa, M. (1986). Reticulomyxa: a new model system of intracellular transport. Journal of Cell Science. Supplement. 5: 145—159. ISSN 0269-3518. PMID 3477550.
- ↑ Gothe, G; Bohm, K. J.; Unger, E (1997). Different resting stages of the plasmodial rhizopod Reticulomyxa filosa. Acta Protozoologica. 36: 23—29.
Джерела[ред. | ред. код]
- Nauss, N.R. 1949. Reticulomyxafilosa gen. et sp. nov., a primitive plasmodium. Bulletin of the Torrey Botanical Club. 76:161-173 — P.161
- WoRMS. Reticulomyxa filosa Nauss, 1949. World Register of Marine Species. Процитовано 07.03.2020.
|
Це незавершена стаття з мікробіології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|