Тафоксенус гігантський
| Тафоксенус гігантський | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Taphoxenus gigas Fischer von Waldheim, 1823 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Тафоксенус гігантський[1], тафоксен гігантський, тафоксенус великий[2] (Taphoxenus gigas) — вид жуків родини турунів (Carabidae).[3]
Поширення[ред. | ред. код]
Рідкісний вид. Поширений у степовій зоні Східної Європи, Казахстану та на заході Монголії. Ареал виду простягається від півдня Молдови до Південного Сибіру. В Україні поширений в південних областях та у Степовому Криму[4]. Скорочення чисельності можливе через розорювання цілини та використання пестицидів[5].
Опис[ред. | ред. код]
Жук завдовжки 23-35 мм, одноманітного чорного забарвлення. Надкрила яйцеподібні з виразними борозенками. Крила скорочені. Має добре виражену виїмку по внутрішньому краю передніх гомілок, витягнуте тіло і велику голову з відносно невеликими очима і великими, подовженими мандибулами.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Живе у цілинних сухих степах і напівпустелях з розрідженою рослинністю. Одиничні екземпляри випадково заходять на поля, городи, в сади. Імаго траплється з початку червня до кінця вересня. Активний нічний хижак. Вдень ховається в норах степових гризунів, під камінням, у подах балок, на солонцях. Вночі живиться личинками та імаго наземних комах, дощовими хробаками і молюсками. Зареєстровані випадки поїдання новонароджених мишоподібних гризунів. Дорослі жуки можуть жити до півтора року. Зимує імаго.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева. Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, Г. Фесенко. — Київ, 2010. — 80 с. — ISBN 978-966-7830-13-5.
- ↑ Закон про «Про затвердження Переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Донецької області [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.]» від 11.09.2017.
- ↑ Anichtchenko A. et al., (editors): Carabidae of the World. www.carabidae.org[недоступне посилання] 27 липня 2020
- ↑ Національна мережа інформації з біорізноманіття
- ↑ Книга рекордів України. Природа навколо нас. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
- ↑ О. В. Пучков, В. В. Бригадиренко. Рідкісні твердокрилі надродини Caraboidea (Coleoptera, Adephaga) Дніпропетровської області [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.]і. — Дніпро: Журфонд, 2018. — 264 с. doi: 10.15421/511801
Посилання[ред. | ред. код]
- Фото личинки [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про жуків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
