Thaumatichthys axeli

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Thaumatichthys axeli
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Ряд: Вудильникоподібні (Lophiiformes)
Родина: Тауматихтові (Thaumatichthyidae)
Рід: Thaumatichthys
Вид: T. axeli
Thaumatichthys axeli
(Bruun, 1953)
Синоніми
Galatheathauma axeli
Посилання
Вікісховище: Thaumatichthys axeli
Віківиди: Thaumatichthys axeli
ITIS: 622966
МСОП: 140349977

Thaumatichthys axeli — вид вудильникоподібних рибродини тауматихтових (Thaumatichthyidae).

Історія[ред. | ред. код]

Вид був відкритий під час другої експедиції Галатеї 1950—1952 років. Антон Бруун описав рибу як «безсумнівно, найдивніший улов експедиції Галатея, і взагалі одне з найдивніших створінь у величезному розмаїтті рибного світу».[2]

Після відкриття вважалося, що вид представляє новий рід і отримав назву Galatheathauma axeli (рід названо на честь їхнього корабля, а назва виду — данина принцу Данії Акселю). Першовідкривачі знали про раніше знайдену рибу-вудильника з ескою (органом-приманкою) у роті, Thaumatichthys pagidostomus, але оскільки єдиний екземпляр T. pagidostomus сягав лише 8 см, вважалося малоймовірним, що цей вид належить до того ж роду. Пізніше з'ясувалося, що різниця в розмірах пояснюється віком, і Galatheathauma була об'єднана з Thaumatichthys.

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в абісальній зоні на сході Тихого океану. Відомий лише з двох місць: біля узбережжя Нікарагуа та біля Нижньої Каліфорнії (Мексика). Цей вид відомий лише з двох самиць, зібраних у 1952 році; тому статус його популяції невідомий. Зразки були зібрані під час промислу тралами на глибині 3570-3695 метрів.

Опис[ред. | ред. код]

Максимальна стандартна довжина цього батидемерсального виду становить 36,5 см. Самець виростає лише до 3,6 см. Він прикріплюється до самиці та живе на ній як паразит.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Carpenter, K.E., Robertson, R., Rivera Higueras, M. & Matson, C. (2019) Halieutichthys bispinosus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 26 серпня 2023
  2. Bruun, A. F. , et al. (1956). The Galathea Deep Sea Expedition, 1950–52.. London: Allen and Unwin. pp. 174—177

Посилання[ред. | ред. код]