Thylacoleo carnifex

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Thylacoleo carnifex
Період існування: плейстоцен
Thylacoleo carnifex
Thylacoleo carnifex
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Сумчасті (Metatheria)
Ряд: Кускусоподібні (Diprotodontia)
Родина: Thylacoleonidae (Сумчастолевові)
Підродина: Thylacoleoninae
Рід: Thylacoleo (Сумчастий лев)
Вид: Thylacoleo carnifex
(Owen, 1859)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Thylacoleo carnifex
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Thylacoleo carnifex
Fossilworks: 166623

Thylacoleo carnifex (Сумчастий лев) — найбільший відомий австралійський м'ясоїдний ссавець. Можливо полював на іншого представника фауни плейстоцена, гігантського дворізця. Thylacoleo carnifex був одним з перших викопних ссавців Австралії, виявленим незабаром після європейського поселення сюди і першим зі своєї родини. Ймовірно, перші зразки були зібрані на початку 1830-х років у районі Велінгтонської долини майором Томасом Мітчелом. Останні Thylacoleo carnifex жили у пізньому плейстоцені (40000 років тому), він був найбільшим і найостаннішим з родини Thylacoleonidae. Також це єдиний вид з родини для якого був знайдений повний скелет. Етимологія: грец. θύλακος — «сумка», лат. leo — «лев», лат. carnifex — „«м'ясник»“

Опис[ред.ред. код]

Можливо полював із засідки, можливо їв падло, але мав величезні ріжучі кутні зуби, великі, зубчасті, собачого типу, верхні різці, горизонтально орієнтовані нижні різці (заміна ікл сучасних Carnivora) і величезний кіготь великого пальця, які міг використовуватись, щоб патрати жертву. Thylacoleo carnifex мав широкий, важкий, короткорилий череп. Пропорції кінцівок говорять про те, що цей сумчастий лев був адаптований до бігу, але не швидкого. Пропорції передніх кінцівок аналогічні до кінцівок деяких деревних/стрибаючих тварин. Пазуристі лапи, можливо, використовувалися щоб простягати руку і підносити їжу до свого рота. Псевдо-протиставлені великі пальці дозволяють припустити, що Thylacoleo, можливо, були принаймні частково лазячі (адаптовані для лазіння). Зразки із західної Австралії й Тасманії менші ніж зі східної Австралії. Про статевий диморфізм не повідомляється. Вага Thylacoleo, за оцінками, становила від 90-160 кілограмів. Він був довжиною 1,5 м (довжина голови й тіла) і 75 см заввишки в загривку.

Раціон[ред.ред. код]

Більшість вчених сьогодні вважають, що Thylacoleo були м'ясоїдними. Їх зуби видаються явно призначеними для розрізання м'яса, а потужні передпліччя і великі, висувні кігті великих пальців пропонують жорстокого, могутнього хижака. Вивчення черепа і щелепи показало, що форма голови Thylacoleo типова хижакові, схожі на черепи інших м'ясоїдних тварин. Подальші дослідження на його «силу укусу» дійшли висновку, що в Thylacoleo був найпотужніший укус ніж в будь-якого ссавця-хижака, живого чи вимерлого, і що він міг би узяти видобуток набагато більший, ніж він сам (наприклад, напівдорослий дворізець).

Поведінка[ред.ред. код]

Звичайно, нічого напряму не можна сказати про соціальну поведінку, але в одній із печер було знайдено викопні рештки, що на лежали трьом Thylacoleo carnifex це були самиця, дуже мале дитинча (мабуть жило в сумці) і дитина-підліток. Майже напевно це була родинна група.

Джерела[ред.ред. код]