Tirumala limniace

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Блакитний тигр
Вид Tirumala limniace

Tirumala limniace, блакитний тигр,[1][2] — метелик, що мешкає в Південній та Південно-Східній Азії[1][2] та є частиною групи данаїдів, родини щітконогих метеликів Nymphalidae.[3] На півдні Індії відбуваються зграйні міграції цього виду. Подекуди його можна побачити разом з Danaus genutia[en], Tirumala septentrionis[en], Euploea sylvester[en], Euploea core[en], а на висотах з Parantica nilgiriensis[en] на Crotalaria[en].

Опис[ред. | ред. код]

Tirumala limniace — маленький ширококрилий метелик. Розмах крил від 90 до 100 міліметрів; самці менші за самок. Крильця зверху від темно-коричневого до чорного кольору із напівпрозорими блакитно-білими плямками.[3] Їх колір утворився завдяки пігменту птеробіліну. Дослідження блакитних тигрових метеликів показують, що світло високої інтенсивності значно підвищує рухову активність. Темні ділянки на поверхнях крил є областями поглинання тепла, які сприяють автономному польоту.

У комірці 1b переднього крила, обмеженого жилками, проходять дві смужки, іноді з'єднані великою плямою. Від основи дископодібної клітини до кінчика крила тягнеться смуга, потім велика пляма. Біля основи клітини 2, після V-подібної арки, знаходиться велика овальна пляма, біля клітини 3, після арки, — менша, за нею ще одна маленька. Після диска є п'ять коротких смуг, лише дві з яких чітко визначені. Далі проходить ряд великих внутрішніх та малих зовнішніх точок. На задньому крилі через комірки 1а, 1b, 1c проходять відосновні смужки. У дископодібній клітині є широка розділова смужка. Нижня гілка має коротку шпороподібну основу, а клітини 2 і 5 — широку смугу біля основи.

Самці відрізняються від самок чорною кишенею із запашними лусочками всередині, що утворюється після вилуплення. Вона розташована зверху в комірці 1c, біля дископодібної клітини задніх крил. Кишеньки та вивернуті пучечки волосся на животі потрібні для залицянь. Як у типових представників роду Danaina, волоски ростуть лише із задньої третини тільця.

Передні крильця є чорними знизу та оливковими зверху. Задні лапки оливково-бурі. Антенки, голова та грудна клітина чорні, останні з білими смужками. Зверху черевце темне, а знизу бліде коричнево-жовте з білим відблиском на межі сегментів.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Раціон[ред. | ред. код]

Личинки метеликів зазвичай харчуються рослинами родини Asclepiadaceae.[4] До них належать:

Личинка[ред. | ред. код]

Личинка жовтувато-біла, поділена на 3 чи 12 сегментів. Кожен з парою чорних і зеленувато-білих ниточок, чотирма поперечними чорними смугами (друга смуга ширша за інші, роздвоєна збоку) та жовтою поздовжньою лінією з кожного боку.[4] Спочатку личинка сягає приблизно 1.21 см у довжину та важить близько 5 міліграмів, але протягом 48 годин вдвічі видовжується та вчетверо набирає вагу.

Лялечка[ред. | ред. код]

«Зелена із золотистими плямами та бісеринками-півмісяцями на спинці». (Фредерік Мур, ⁣"Bingham")[4]

Ареал[ред. | ред. код]

Вид поширений у Південній та Південно-Східній Азії.[1][2] У 2019 році одна доросла особина була зареєстрована на Балеарських островах, що стало першою згадкою на території Європи.[5]

Підвиди[ред. | ред. код]

  • Tirumala limniace bentenga (Martin, 1910) — Selajar
  • Tirumala limniace conjuncta Moore, 1883 — Ява, Балі, Кангіан, Бавеан, Малі Зондські острови
  • Tirumala limniace exotica (Gmelin, 1790) — Об'єднані Арабські Емірати
  • Tirumala limniace ino (Дворецький, 1871) — Сула
  • Tirumala limniace leopardus (Butler, 1866) — Цейлон, Індія — південна Бірма
  • Tirumala limniace (Cramer, [1775]) — південний Китай, Індокитай, Хайнань, Тайвань
  • Tirumala limniace makassara (Martin, 1910) — південний Сулавесі
  • Tirumala limniace orestilla (Fruhstorfer, 1910) — Філіппіни (Лусон)
  • Tirumala limniace vaneeckeni (Bryk, 1937) — Тимор, Ветар

Звички[ред. | ред. код]

Блакитні тигри збираються разом із звичайним метеликом- вороном у Калькутті, Західна Бенгалія, Індія

Під час мусонів на півдні Індії, відбуваються інтенсивні міграції самців цього виду.[6] Також відомо про утворення так званих грязьових калюж.[7]

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б в Varshney, R.K.; Smetacek, Peter (2015). A Synoptic Catalogue of the Butterflies of India. New Delhi: Butterfly Research Centre, Bhimtal & Indinov Publishing. doi:10.13140/RG.2.1.3966.2164. ISBN 978-81-929826-4-9.
  2. а б в Savela, Markku. Tirumala limniace (Cramer, [1775]). Lepidoptera and Some Other Life Forms. Процитовано 3 липня 2018.
  3. а б Krushnamegh Kunte (2000). India, a Lifescape: Butterflies of Peninsular India. Universities Press. с. 143. ISBN 9788173713545.
  4. а б в Ця стаття містить текст з публікації, що зараз в суспільному надбанні: Bingham, Charles Thomas (1907). Fauna of British India. Butterflies Vol. 2. Taylor & Francis. с. 16.
  5. Truyols-Henares, Francisco; Febrer-Serra, Maria; Lassnig, Nil; Perelló, Esperanza; Medina-Torrecabota, Mercedes; Pinya, Samuel (2019). From Asia to Europe: The first record of the blue tiger Tirumala limniace (Cramer, [1775]) (Lepidoptera: Nymphalidae: Danainae) in the European continent. Journal of Asia-Pacific Entomology. 22 (4): 1187—1188. doi:10.1016/j.aspen.2019.10.011.
  6. Kunte, Krushnamegh (2005). Species composition, sex-ratios and movement patterns in Danaine butterfly migrations in southern India. Journal of the Bombay Natural History Society. 102 (3): 280—286.
  7. Mathew, G.; Binoy, C.F. (2002). Migration of butterflies (Lepidoptera: Rhopalocera) in the New Amarambalam Reserve Forest of the Nilgiri Biosphere Reserve (PDF). Zoos' Print Journal. 17 (8): 844—847. doi:10.11609/jott.zpj.17.8.844-7. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2018. Процитовано 25 квітня 2023.

Зовнішні покликання[ред. | ред. код]