Хойя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хойя
Хойя австралійська
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Барвінкові (Apocynaceae)
Підродина: Ластівневі (Asclepiadoideae)
Триба: Marsdenieae
Рід: Hoya
R.Br., 1810
Види

≈ 534[1]

Вікісховище: Hoya (genus)

Хойя[2] (лат. Hóya, народні назви: восковик, хоя[3][4]) — рід вічнозелених тропічних рослин підродини ластівневих. Природний ареал: Південна і Південно-Східна Азія, західне узбережжя Австралії, Полінезія.

Суцвіття хойї

Більшість видів росте в рідколіссі у вигляді ліан або чагарників, використовуючи деревні рослини як опори.

Систематика[ред. | ред. код]

Наукову родову назву рослина отримала на честь англійського садівника Томаса Хоя (англ. Thomas Hoy), який довгий час працював у герцога Нортумберлендского і, здебільшого, займався оранжерейними тропічними рослинами. Перше розділення роду на групи виконав німецький ботанік Карл Моріц Шуман у 1895 році, виділивши 4 групи: Cyrtoceras, Ancistrostemma, Pterostemma і Eu-Hoya.

Рід включає близько 250—300 видів, окремі з яких культивуються як кімнатні та оранжерейні рослини.

Культивування[ред. | ред. код]

Кілька видів хойї культивуються як оранжерейні і кімнатні рослини. Серед них найбільш поширена хойя м'ясиста (лат. Hoya carnosa), або восковий плющ — невимогливий сукулент, що вирощується як ампельна рослина, здатна цвісти майже безперервно з весни до осені. У культурі є декілька сортів цієї рослини з плямистим листям: з кремовою облямівкою, з жовтою серединою.

Популярний в кімнатному квітникарстві також мініатюрний ампельний вид хойя прекрасна (лат. Hoya bella), але вирощувати його складніше.

Як кімнатні рослини хойї рясно цвітуть тільки на сонячних вікнах, але влітку від прямих сонячних променів їх краще затінювати. Навесні і влітку рослини рясно поливають і обприскують, восени і взимку полив зменшують, обприскування припиняють.

Розмножують хойї навесні або восени живцями попереднього року.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hoya R.Br.. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 23.05.2021.
  2. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  3. Омельковець, Р. Номінації кімнатних рослин у західнополіських говірках (матеріали для словника української народної номенклатури рослин) // Типологія та функції мовних одиниць. — 2015. — № 2(4). — С. 168–182.
  4. Коваленко, К. Назви кімнатних рослин в українській говірці міста Кропивницького // Подільська регіональна лексикологія: стан та перспективи. Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих учених. — 2018. — С. 110–114.

Література[ред. | ред. код]

  • Жизнь растений. В 6-ти т. Т. 5. Ч. 2. Цветковые растения / Под ред. А. Л. Тахтаджяна. — М.: Просвещение, 1981. — С. 362, 365. (рос.)
  • Владимир Хрипко История открытия и исследования рода Hoya www.cactuskiev.com.ua (рос.)
  • Виар, Мишель. Цветы мира: Пер. с фр. — М.: Интербук-бизнес, 2001. — С. 20—21. — ISBN 5-89164-089-9. (рос.)
  • Лэм, Эдгар; Лэм, Брайан. Кактусы: Пер. с англ. — М.: Мир, 1984. — С. 110—111. (рос.)
  • Хессайон Д. Г. Всё о комнатных растениях: Пер. с англ. — М.: Кладезь-Букс, 2000. — С. 158. — ISBN 5-93395-004-1. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]