Ваточник
| Ваточник | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Asclepias tuberosa, що цвіте, разом з комахами-обпилювачами
|
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| близько 100
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Ва́точник, шовчина[1] (Asclepias) — рід трав'янистих рослин підродини ластівневих (Asclepiadoideae) родини кутрових.
Рід Ваточник включає близько сто багаторічних трав, напівкущів та кущів, поширених у Північній і Південній Америці, Африці. Серед них — як вічнозелені, так і ті, в яких листя опадає. Тканини рослин виділяють отруйний молочний сік, здатний викликати подразнення шкіри, особливо за одночасного впливу сонячних променів. Деякі види ваточника культивують як декоративні рослини. Сильний запах квітів приваблює багатьох комах.
Під час дозрівання листянки лопаються, відкриваючи насіння з білими пухнастими волосками. Завдяки волоскам насінини легко розлітаються, як ми це спостерігаємо в кульбаби. А ще, якщо відірвати шматочок листка або надломити стебло ваточника, з'явиться молочний сік, який містить невелику кількість каучуку, що теж знаходть своє застосування. Завдяки соку, який містить ще й сильні ефірні олії, ваточник практично не схильний до нападів шкідників.
Ваточник сирійський — один із найпоширеніших бур'янів у Північній і Південній Америці та Європі.
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Asclepias // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
Література[ред. • ред. код]
- Бернардино де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А., 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек). — ISBN 978-617-7085-07-1.
- Биологический энциклопедический словарь. Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986.
 |
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
