Ваточник
| Ваточник | |
|---|---|
| |
| Asclepias tuberosa, що цвіте, разом з комахами-обпилювачами | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Тирличецвіті (Gentianales) |
| Родина: | Барвінкові (Apocynaceae) |
| Підродина: | Ластівневі (Asclepiadoideae) |
| Триба: | Asclepiadeae |
| Підтриба: | Asclepiadinae |
| Рід: | Ваточник (Asclepias) L. |
| Види | |
|
понад 200 | |
 Вікісховище: Asclepias
| |
Ва́точник[1] (Asclepias) — рід трав'янистих рослин підродини ластівневих (Asclepiadoideae) родини барвінкових. Згідно з Plants of the World Online рід налічує понад 200 видів, які зростають у Південній і Північній Америках і Африці нижче Сахари; деякі види інтродуковані до Європи, Азії, Австралії[2].
Рід ваточник включає близько ста багаторічних трав, напівчагарників та кущів, поширених у Північній і Південній Америці, Африці. Серед них — як вічнозелені, так і ті, в яких листя опадає. Тканини рослин виділяють отруйний молочний сік, здатний викликати подразнення шкіри, особливо за одночасного впливу сонячних променів. Деякі види ваточника культивують як декоративні рослини. Сильний запах квітів приваблює багатьох комах.
Під час дозрівання листянки лопаються, відкриваючи насіння з білими пухнастими волосками. Завдяки волоскам насінини легко розлітаються, як ми це спостерігаємо в кульбаби. А ще, якщо відірвати шматочок листка або надломити стебло ваточника, з'явиться молочний сік, який містить невелику кількість каучуку, що теж знаходить своє застосування. Завдяки соку, який містить ще й сильні ефірні олії, ваточник практично не схильний до нападів шкідників.
Поширений в Україні ваточник звичайний — один із найпоширеніших бур'янів також і в Північній, Південній Америці та Європі.
- ↑ Asclepias // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Asclepias L.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 21.08.2021. (англ.)
- Бернардино де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек) — ISBN 978-617-7085-07-1.
- Биологический энциклопедический словарь. Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986. [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |