Альціон молуцький
| Альціон молуцький | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Todiramphus funebris Bonaparte, 1850 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Todirhamphus funebris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Альціо́н молуцький[2] (Todiramphus funebris) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae)[3]. Ендемік Індонезії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 28 см. Тім'я і скроні чорнуваті, від дзьоба до потилиці йдуть довгі білі смуги. Нижня частина тіла біла, на задній частині шиї білий «комірець», на грудях чорна пляма. Верхня частина тіла чорнувата або оливкова, у самців із зеленуватим відтінком, у самиць з коричнюватим відтінком. Дзьоб міцний, чорнуватий.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Молуцькі альціони є ендеміками острова Хальмахера в архіпелазі Молуккських островів. Вони живуть у нижньому і середньому ярусах вологих рівнинних тропічних і заболочених лісів, а також у мангрових лісах, на узліссях, на полях і плантаціях, у садах. Зустрічаються на висоті до 620 м над рівнем моря.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція молуцьких альціонів становить від 3500 до 15 000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Todiramphus funebris. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |