Альціон папуанський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Todiramphus nigrocyaneus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альціон папуанський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід: Чорнодзьобий альціон (Todiramphus)
Вид: Альціон папуанський
Todiramphus nigrocyaneus
(Wallace, 1862)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Halcyon nigrocyanea
Посилання
Вікісховище: Todiramphus nigrocyaneus
Віківиди: Todiramphus nigrocyaneus
ITIS: 692691
МСОП: 22683282
NCBI: 1651844

Альціо́н папуанський[2] (Todiramphus nigrocyaneus) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 23 см, вага 51-57 г. Обличчя чорне, тім'я сине, горло біле. у самців забарвлення нижньої частини варіюється від рудого до темно-синього, на нижній частині грудей біла смуга. У самиць живіт білий.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[3]

  • T. n. nigrocyaneus (Wallace, 1862) — острови Салаваті[en] і Батанта, захід і південний захід Нової Гвінеї;
  • T. n. quadricolor (Oustalet, 1880) — острів Япен, північ Нової Гвінеї;
  • T. n. stictolaemus (Salvadori, 1876) — південь і південний схід Нової Гвінеї.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Папуанські альціони мешкають на Новій Гвінеї, за винятком сходу і внутрішніх районів, а також на сусідніх островах Салаваті[en], Батанта і Япен. Вони живуть в підліску вологих тропічних лісів, поблизу річок і озер, на болотах і мангрових заростях. Живляться рибою, ящірками і крабами.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція папуанських альціонів становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Todiramphus nigrocyaneus. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 12 квітня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.