Лангур чубатий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Trachypithecus pileatus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лангур чубатий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Родина: Мавпові (Cercopithecidae)
Рід: Trachypithecus
Вид: Лангур чубатий
Trachypithecus pileatus
(Blyth, 1843)

Посилання
Вікісховище: Trachypithecus pileatus
Віківиди: Trachypithecus pileatus
EOL: 310669
ITIS: 573067
МСОП: 22041
NCBI: 164651
Fossilworks: 236466

Лангур чубатий[1] (лат. Trachypithecus pileatus) — вид приматів з роду Trachypithecus родини мавпові.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Є чотири підвиди цього виду:

  • Trachypithecus pileatus pileatus
  • Trachypithecus pileatus durga
  • Trachypithecus pileatus brahma
  • Trachypithecus pileatus tenebricus

Довжина голови й тіла самців: 53–71 см, самиць: 49–66 см, довжина хвоста самців: 86–100 см, самиць: 83–96 см, вага самців: 11.5–14.0 кг, самиць: 9,5–11,5 кг. Хутро темно-сіре або чорне на спині, живіт, як правило, кремового кольору або жовтувате, але також може бути помаранчевим або червонуватим. Темне обличчя оточене світлим волоссям, на голові волосся подовжене. Лангур чубатий має сіро-жовтий живіт, T. p. brahma має білий живіт і разюче яскраво-жовте волосся. T. p. durga характеризується помаранчевим животом; Т. р. tenebricus має темнішу спину, ніж інші підвиди, самці цього підвиду мають живіт білий і світло-червоний у самиць.

Поширення

[ред. | ред. код]

Країни проживання: Бангладеш; Бутан; Індія (Ассам, Маніпур, Мегхалая, Нагаленд); М'янма. Природним середовищем проживання є субтропічні або тропічні сухі ліси.

Стиль життя

[ред. | ред. код]

Ці тварини є денними, переважно деревними і листоїдними. Вони проживають у субтропічних вічнозелених, широколистяних, хвойних і бамбукових лісах. Тривалість життя, як і в інших видів роду, має бути 10–12 років. Вони живуть в групах від 2 до 15 тварин, як правило гаремами з одного самця, кількох самиць і потомства. Решта самців живуть поодинці або в холостяцьких групах. Ці тварини є територіальними, але оселища різних груп значно перекриваються.

Загрози та охорона

[ред. | ред. код]

На вид найбільше впливає зміна середовища проживання людьми. Крім того, на цих тварин полюють заради м'яса та інших частин тіла, і як домашніх тварин. Занесений в Додаток I СІТЕС. Цей вид зустрічається у великій кількості охоронних територій по всьому ареалу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення Підписана у Вашингтоні, округ Колумбія, 3 березня 1973 р. Виправлена в Бонні 22 червня 1979 р. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 13 червня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]